Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гаталай

Гаталай меж., выражающее галопированіе лошади. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 277.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАТАЛАЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАТАЛАЙ"
Жнива́рь, -ря́, м. = жнець. Вх. Лем. 414. Ум. жнива́рик.
Кватирька Cм. кватирка.
Крулевщизна, -ни, ж. Жалованное отъ короля имѣніе. К. Досв. 148.
Мані́р, -ру, м. Манеръ, образецъ. У нас юпки не на такий манір шиють. Кіевск. у.
Ма́рмор и мармур, -ру, м. Мраморъ. З мармору вироблена постать. Мир. ХРВ. 388. Якого там срібла, злота, квіток, мармору! Левиц. І. 223. Широкий ганок з білого мармуру. Федьк.
Побіснуватися, -нуюся, -єшся, гл. Побѣсноваться.
Пунтове, -вого, с. Земскій сборъ на почтовыхъ лошадей. Кременч. у.
Рипнути Cм. рипіти.
Рісити, -рішу, -сиш, гл. = рісувати. Вх. Зн. 60.
Темнісінький, -а, -е. Совершенно темный. Всіх покрила темнісінька (нічка), як діточок мати. Шевч.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАТАЛАЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.