Дізрі́ти Cм. Дозирати.
Затиркота́ти, -чу́, -чеш, гл. = заторохтіти. Як горошок затиркоче.
Нарива́ти I, -ва́ю, -єш, сов. в. нарва́ти, -рву́, -ве́ш, гл. 1) Нарывать, нарвать. Ой нарвала дівчина лободи, лободи. 2) Надрывать, надорвать частью. Віжки були цілі, не нарвані, а як потяг, — так і перегоріли. 3) Прикрѣплять ярмо къ дышлу, и вообще приводить его въ надлежащій порядокъ для запряжки. Гей вози мажте, ярма наривайте, сиві воли запрягайте! У Кулиша: надѣть ярмо на воловъ: Важке ярмо... нарвати круторогим. наривати бики. Запрягать воловъ.
Незичливий, -а, -е. Недоброжелательный. Співають наші селяне про таємничу, часом незичливу долю.
Опирь II, нар. = опір. Племінник опирь став, затявся.
Покірно нар. Покорно, кротко. Ум. покірне́нько.
Похоронний, -а́, -е́ Похоронный; траурный. І Божий світ сукном похоронним окрився.
Тапчаник, -ка, м. Ум. отъ тапчан.
Чатина, -ни, ж. Иглы хвойнаго дерева.
Черепиця, -ці, ж. У горшечниковъ слой бракованной посуды, накладываемый на своды гончарной печи; на него ставить подлежащую обжиганію посуду.
