Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гарник

Гарник, -ка, м. Работникъ при возахъ. Левч. 135.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 275.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАРНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАРНИК"
Бардичка, -ки, ж. Ум. отъ барда.
Верстовий, -а, -е. Верстовой. — шлях. Столбовая дорога. На верстовім шляху в полі корчма під вербою. Шевч. 455.
Горли́, -лі́в, м. мн. (= Орли). Названіе узора въ вышивкѣ. Чуб. VII. 427.
Гриза́чка, -ки, ж. Рѣпа. Brassica rapa L. Вх. Зн. 59.
Загові́ти Cм. загівляти.
Ліще́бник, -ка, м. Орѣшникъ. Сумск. у.
Ляпуна́, -ни, ж. Блинъ (въ загадкѣ). Прийшла кума до куми, дай, кумо, бубони, спекти собі ляпуни. ХС. III. 62.
Масали́ґа, -ґи, ж. Мотъ, плутъ. Зміев. у.
Міз пред. = між. Горе жити міз ярами, міз лихими ворогами. Грин. III. 270.
Росписка, -ки, ж. Расписка. Ходім у хату роспуску писати. Чуб. І. 185. Я не повірю на слові: хай дасть мені росписку, своєю кров'ю написану. Чуб. ІІ. 18. Ум. ро́списочка. Грин. І. 8.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАРНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.