Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гартувати

Гартувати, -ту́ю, -єш, гл. Закалять. Гартувати залізо. Чуб. І. 46. Шабельки гартують. Шевч. 131. Бідуючи, серце собі гартували. О. 1862. ІІІ. 25.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 275.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАРТУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАРТУВАТИ"
Борочок, -чка, м. Ум. отъ бір.
Воскобійниця, -ці, ж. Воскобойня. Котл. Ен. V. 65.
Кашоварський, -а, -е. Принадлежащій кашевару.
Кладочка, -ки, ж. Ум. отъ кладка.
Небіжечка, -ки, ж. Ум. отъ небіжка.  
Обновець, -вця, м. Первый снѣгъ. Вх. Уг. 255.
Одноокий, -а, -е. Одноглазый. Лучче тобі однооким увійти в царство Боже. Єв. Мр. IX. 47.
Осатаніти, -ні́ю, -єш, гл. Взбѣситься, сильно разсердиться. Осатаніла вража баба. Котл. Ен. IV. 45.
Простибі сокр. изъ прости-біг. Прости Богъ. Шух. І. 77. Простибі, що такого бажаю. Полт. І спасибіг вам, паниченьку, і простибіг вам за вашу ласку. Левиц. Пов. 224.
Чикулівка, -ки, ж. = верхоляк. Вх. Пч. II. 8.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАРТУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.