Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гарнець

Гарнець, -нця, м. 1) = гарець. Наварила гарнець бобу. Чуб. V. 1140. 2) Мѣра жидкости. Взяли собі гарнець меду, та й на дощі сіли. Чуб. V. 1016.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 274.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАРНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАРНЕЦЬ"
Безсумлінний, -а, -е. Безсовѣстный. Св. Л. 248. Н. Вол. у.
Зажалі́ти, -лі́ю, -єш, гл. Пожалѣть. Не зажалієш батька в наймах. Мир. ХРВ. 343.
Зарази́тися, -жу́ся, -зишся, гл. Заразиться.
Заспо́ритися, -рюся, -ришся, гл. Заспорить. Заспорились орел та муравка, хто дужчий. Мнж. 147.
Обвірчувати, -чую, -єш, сов. в. обвертіти, -чу́, -тиш, гл. Обворачивать, обворотить, обвивать, обвить. Треба обвертіти голову хусткою. Васильк. у. Було (її) обвертіти в подрану ряднину. Мет. 268.
Обмурзатися, -заюся, -єшсягл. = замурзатися. Лохв. у.
Попідшивати, -ва́ю, -єш, гл. Подшить (во множествѣ).
Прохракати, -каю, -єш, гл. Охаркать. Твою бороду проплюють, прохракають, моє личенько цілують, обнімають. Грин. III. 359.
Розгарцюватися, -цююся, -єшся, гл. 1) Слишкомъ много ѣздить верхомъ. 2) Расшалиться.
Ужисько, -ка, с. Веревка для увязыванія сѣна на козу. Волын. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАРНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.