Арка́н, -на́ и -ну, м. 1) Родъ гуцульскаго танца мужчинъ. Аркана́ танцюва́ти. 2) Арканъ. Сказав та й зашморгнув на шиї він аркан. Еней і сам так росходився. як на аркані жеребець. Аби-сте мні арканом тігли, то не піду.
Горі́ше нар. = Горійше. Ой горе, горе калині при долині, а ще й горіше сироті на чужині.
Догоди́ти Cм. Догоджати.
Жа́ків, -кова, -ве Принадлежащій школьнику, пѣвчему. жа́кова хи́жа = жаківка.
Лахманник, -ка, м.
1) Тряпичникъ.
2) Ветошникъ.
Лози́на, -ни, ж. Стебель лозы. Берегом, бережиною загубив хустку під лозиною. Ум. лозинка, лози́ночка.
Марму́за, -зи, об. 1) = мармиза. 2) Неотеса, грубый человѣкъ? На вгороді гарбузи, — нема мого мармузи (о парнѣ).
Осужка, -ки, ж.
1) Ум. отъ осуга.
2) Сливки, сметана.
Сухорлявість, -вости, ж. Сухощавость.
Уздріватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. уздрітися, -рюся, -ришся, гл. 1) Видѣться, увидѣться. Ми ходимо обоє з чоловіком на роботу, та як уздримося вночі, прийшовши з робити, та знов уночі й розійдємося на роботу. 2) Казаться, показаться, представиться. Мені уздрівся Федька Дирва. Уздрілось йому. Уздрівається йому, наче то вовк, аж воно собака.
