Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гарнюк

Гарнюк, -ка, м. Красавецъ. Аф. 356.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 275.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАРНЮК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАРНЮК"
Війтівщина, -ни, ж. Дворъ и домъ війта. Желех.
Катівський, -а, -е. Палачевъ. Щоб тебе не минули катівські руки. Ном. № 3690.
Кибіт, -біту, м. = кебета. Кибіт є співати, то й гарно співає, — краще, ніж у кого голос є. Лебед. у.
Ма́рити, -рю, -риш, гл. Грезить, мечтать. Поетична душа марила. Левиц. Пов. 11.
Нади́хати II, -ся. Cм. надихувати, -ся.
Пообриватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Оборваться (во множествѣ).
Поодурювати, -рюю, -єш, гл. = пообдурювати.
Сидень, -дня, м. Сидящій на одномъ мѣстѣ, малоподвижный человѣкъ, домосѣдъ. Оце ще сидень, — і між люде ніколи не вийде!
Судитися, -джу́ся, -дишся, гл. 1) Судиться. З багатим не судися, а з дужим не борися. Ном. № 1099. 2) Совѣтоваться, обсуждать. Накинули на єї верьовку, зв'язали єї і судяться: шо їй зробити? Чуб. І. 199. 3) Предопредѣлиться, опредѣлиться, предназначиться. А я руда родилася, чорнявому судилася. Чуб. V. 199. Судилася злая доля, — мушу пропадати. Рудч. Чп. 180. Вона ж тобі, брате, дружиною не судилася. Мет. 80.
Унурити, -рю, -риш, гл. Опустить, потупить. А Сафат унурив соболі свої очи в землю. Федьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАРНЮК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.