Вигінщина, -ни, ж. Дань пастуху въ видѣ паляниці и щепотки соли, даваемая отъ каждаго двора при первомъ выгонѣ скота на пастбище.
Винагороджувати, -жую, -єш, сов. в. винагородити, -джу, -диш, гл. Награждать, наградить. Я вас винагороджу.... — Подивись на його: ще й винагороджувати хоче. Дак чим же тебе за твою службу винагородити?
Гноївня, -ні, ж. Мѣсто для складыванія навоза, навозная куча. На що тут сиплеш сміття? Хиба нема гноївні?
До́ця, -ці, ж. ласк. отъ дочка. Ох, доцю, ти моя голубко!
Зазнава́тися, -наю́ся, -є́шся, сов. в. зазна́тися, -на́юся, -єшся, гл. 1) Знакомиться, познакомиться. Їздить, та вже з такими кралями та царями зазнається. З купцями всякими зазнався в своїй і дальній стороні. 2) Сходиться, сойтись, стать въ близкія любовныя отношенія. Одколи зазнався з нею мій Яків, — ні до чого опав парубок. Пішов би я до иншої, — зазнався з тобою. Перше дали нам зазнаться, тепер розлучили.
Зга́яти, -гаю, -єш, гл. О времени: по терять, пропустить. Не дооремо сьогодні, бо пів-дня згаяли, поки плуг поладнали — поламався.
Колядниченько, -ка и коля́дничок, -чка, м. Ум. отъ колядник.
Нале́жатися, -жуся, -жишся, гл. 1) Належаться. Уже ти в садочку та й належався. 2) = належати 2 — 4. се мені́ нале́житься. Это мнѣ принадлежите, это мнѣ слѣдуетъ.
Принда, -ди, ж.
1) Спесь, чванство.
2) об. Спесивый, чванный человѣкъ.
3) Капризы.
4) об. Капризный человѣкъ.
Чекман, -на, м. Короткій кафтанъ галицкаго міщанина. Cм. чекмінь. Ми ся звихали, все село звоювали, чекмани поросили, на весілля спросили.