Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гвоздик

Гвоздик, -ка, м. 1) Раст. а) Гвоздика, Dianthus. Вх. Пч. І. 10. (Вінки) з гвоздите та чорнобривців. Левиц. І. 188. б) мн. Tagetes erecta L. ЗЮЗО. І. 138. Tagetes patula L. ЗЮЗО. І. 166. 2) Пряность: гвоздика, caryophyllus aromaticus. МУЕ. I. 109. Ум. гвоздичок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 278.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГВОЗДИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГВОЗДИК"
Випрохуватися, -хуюся, -єшся, сов. в. випрохатися, -хаюся, -єшся, гл. = випрошуватися, випроситися.
Дзю́бик, -ка, м. Ум. отъ I. Дзюб.
Дристу́н, -на́, м. 1) Страдающій поносомъ. 2) Раст. Polygonum lapalifolium. Шух. I. 22. Ум. дристуне́ць, дристу́нчик.
Дря́патися, -паюся, -єшся, гл. 1) Царапаться. 2) Карабкаться. Аж страшно було дивитись, як та дика степова животина дряпається копитами на кручу. К. ЧР. 92. Дряпатися на гору.
Дяченя́тин, -на, -не. Принадлежащій ребенку дьячка.
Крицяний, -а́, -е́ = крицевий. Шух. І. 192. Похмуро дивит в крицяну рушницю. Федьк. І. 19.
Наї́житися Cм. наїжуватися.
Поплескати, -плещу, -щеш, гл. 1) Плескать нѣкоторое время. 2) Похлопать, поаплодировать. З) Поболтать нѣкоторое время. 4) У кузнецовъ: поклепать нѣкоторое время.
Розбіль, -болю, м. Заболѣваніе. До ростріску, до розболю будеш жати. Вх. Зн. 61.
Трусик, -ка, м. Ум. отъ трусь.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГВОЗДИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.