Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гвоздик

Гвоздик, -ка, м. 1) Раст. а) Гвоздика, Dianthus. Вх. Пч. І. 10. (Вінки) з гвоздите та чорнобривців. Левиц. І. 188. б) мн. Tagetes erecta L. ЗЮЗО. І. 138. Tagetes patula L. ЗЮЗО. І. 166. 2) Пряность: гвоздика, caryophyllus aromaticus. МУЕ. I. 109. Ум. гвоздичок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 278.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГВОЗДИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГВОЗДИК"
Видерти, -ся. Cм. видирати, -ся.
Жура́вчик, -ка, м. Ум. отъ журав.
Марім'ята, -ти, ж. Раст. Tanacetum balsamita. Вх. Лем. 434.
На́вилок, -лка, м. нави́льник, -ка, м. нави́льня, -ні, ж. Количество сѣна, поднятое на вилахъ.
Неохайно нар. Неопрятно.
Підрізка, -ки, ж. Мѣтка на ухѣ овцы: отрѣзано полъ уха. Мнж. 182.
Подячний, -а, -е. Благодарственный. Не вмів бідаха вимовити подячного слова, бо змалечку кому й за що приходилось йому дякувати? Г. Барв. 28. Заробила Маруся пироги, хоч не пшенишні, да яшні — свому родові подячні. Мет. 233.
Пообстругувати, -гую, -єш, гл. Острогать (во множествѣ).
Сопіль, -пля, м. 1) Сопля. 2) Ледяная сосулька.
Талажчаник, -ка, м. Раст. Salix viminalis L. Анн. 311.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГВОЗДИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.