Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гаряч

Гаряч, -чу, м. Сбитень. Дуже змерз був, а як напився гарячу, то й зігрівся. Екат. (Залюб.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 276.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАРЯЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАРЯЧ"
Дя́дечко, -ка, м. Ум. и ласк. отъ дядько.
Забабува́ти, -бу́ю, -єш, гл. 1) Начать акушерствовать. 2) Заработать акушерствомъ.
Лучни́к, -ка́, м. 1) Труба для вывода дыма изъ хаты, при освѣщеніи ея лучиною. Н. Вол. у. 2) Дѣлающій луки. 3) Стрѣлокъ изъ лука. Були мізерні лушники, що знали тільки лук та сагайдак, та стріли. К. Дз. 179.
Підпомогач, -ча, м. = підпомагач. К. ЦН. 179.
Показання, -ня, с. = показанщина 1.
Покрити, -ся. Cм. покривати, -ся.
Поморозити, -жу, -зиш, гл. Поморозить. Мороз поморозив (гречку). Рудч. Ск. І. 90. Білі ніженьки мороз поморозить. Чуб. V. 84.
Рудь, -дя, м. = рудько. А ти, котку-рудю, та вимети грубу. Мил. 43.
Справилля, -ля, с. = справа 4. Ходять по хатах та загадують, щоб у кожного було барило з водою і всяке справилля про пожежу. Лубен. у.
Чуприндирь, -ря, м. Носящій хохолъ, длинные волосы. К. ЧР. 87. Молодці низовці чуприндирі. К. МБ. 275. Троянці наші чуприндирі на землю скіць, — як там були. Котл. Ен. IV. 19.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАРЯЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.