Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гарячіти

Гарячіти, -чію, -єш, гл. Становиться горячимъ, жаркимъ. Сонце підбилось — на дворі гарячіє.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 276.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАРЯЧІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАРЯЧІТИ"
Валюш, -ша, м. Вальдшнепъ. Іде під осінь бити зайця й валюша стрілець. Щог. Сл. 67.
Забі́гти Cм. забігати.
Корпати, -паю, -єш, гл. Ковырять. ко́рпати о́чі. Укорять, попрекать. Як побачить було, що хто где на коняці, то так і заздрить очима, і ну корнать очі чоловікові своєму. Рудч. Ск. II. 174.
Криниченька, -ки, ж. Ум. отъ криниця.  
Паювання, -ня, с. Дѣлежъ. К. ЦН. 243.
Пихиць! меж. для выраженія пиханія, толканія. А він підскочив та пихиць її! Так і заноричилась. Черниг. у.
Покропляти, -ля́ю, -єш, сов. в. покропити, -плю, -пиш, гл. 1) Окроплять, окропить. Покропили домовину святою водою. Кв. Тим ув обох бідах в кишені аж гуло, не так то густо дощ із рогу золотого їх покропляв. К. Дз. 141. 2) Вспрыскивать, вспрыснуть, выпить по случаю чего. Ми покропили твій прихід. Г. Барв. 505.
Розсохтися Cм. розсихатися.
Трухлий, -а, -е. Трухлый, гнилой (о деревѣ и пр.). Шейк. Трухле дерево. Г. Барв. 416.
Цендибор, -ра, м. Коловоротъ, родъ сверла. Кіев. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАРЯЧІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.