Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гарячий

Гарячий, -а, -е. 1) Жаркій, горячій. Гарячий борщ. Гарячий комин. Рудч. Ск. II. 166. Умила личенько гарячою сльозою. Мет. 48. гарячого сіла за шкуру залити. Задать кому, причинить мученія. 2) Пылкій, вспыльчивый, горячій. Гарячий чоловік. 3) Разгорѣвшійся, вспотѣвшій. Воли пристали, — може ти їх водою напоїв гарячих? Рудч. Ск. II. 135. 4) гарячий час. Горячее время, недосугъ. 5) на гарячому вчинку. На мѣстѣ преступленія, по горячимъ слѣдамъ. Злапати на гарячому вчинку. Ном. № 7439.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 276.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАРЯЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАРЯЧИЙ"
Билька, -ки, ж. Стебель картофеля. Вх. Уг. 227.
Вівчаренко, -ка, м. Сынъ пастуха овецъ. Аф. 315.
Гармата, -ти, ж. 1) Пушка. З гармати стріляли. Шевч. 232. Як став місяць серед неба, — ревнули гармати. Шевч. 53. Лід кріпкий, хоч гармати коти. Ном. № 13436. 2) військова гармата. Артиллерія. Ум. гарматка, гарматочка. Стрельнули.... з гарматки. Чуб. II. 35.
Голодраба, -би, ж. = голодрабка. Зміев. у.
Дє́ меж. Восклицаніе, которымъ останавливаютъ бодающагося вола. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Добіля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. добіли́тися, -лю́ся, -лишся, гл., Добѣливаться, добѣлиться. Добіляються полотна розстелені по землі. МВ. ІІ. 134.
Козгирь, -рю, м. = козирь 3. Терск. обл. Пятигорск. окр.
Турків, -кова, -ве Принадлежащій турку. Желех.
Черепанька, -ки, ж. Ум. отъ черепаня. Вх. Зн. 80.
Чорнокнижній, -я, -є. Чернокнижническій. Наука чорна.... чорнокнижня. IV. ПС. 125.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАРЯЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.