Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гарцівник

Гарцівник, -ка, м. 1) Ѣздокъ на лошади. 2) Шалунъ. 3) Плясунъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 275.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАРЦІВНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАРЦІВНИК"
Братусь, -ся, м. ласк. отъ брат. Їж, братуню, покіль сестра перед очима. О. 1862. ѴІІІ. 17.
Виїздити 1, -джу, -диш, сов. в. виїхати, -їду, -деш, гл. 1) Выѣзжать, выѣхать. Щодня їдні виїздили, другі приїздили. Стор. МПр. 67. 2) Только несов. в. Объѣзжать (коня).
Знос, -су, м. Въ выраженіи: до зносу — до износу. Сорочечку до зносу носить. Шевч. 331.
Наджа́ти Cм. наджинати.
Нерозум, -му, м. Неразуміе, глупость. Желех.
Свічний, -а, -е. Свѣчной.
Убілити, -ся. Cм. убіляти, -ся.
Хворий, -а, -е. Больной. Не вставай: ти хвора. Шевч. 192. Хворий лежить, та без пом'яти хліб їсть. Ном. № 8136.
Штопка, -ки, ж. Родъ банки. Лебед. у.
Шуя, шуї, ж. соб. Сволочь, шваль. Сама шуя в корчмі. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАРЦІВНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.