Козирьок, -ка, м. Ум. отъ ко́зирь. 1) Маленькій козырь въ картахъ. Не буду дивиться, нехай козириться; як під тим козирьком сидить чорт з молотком, він іде і кує, мені козирі дає. 2) Козырекъ (головного убора). 3) Картузъ (головной уборъ). Виходить з могили якийсь пан... Він у козирьку, і той козирьок так і горить, так і горить на йому. На йому був московський мундір з червоним коміром, козирок з червоною стрічкою навкруги. 4) Названіе вола съ рогами, расходящимися въ противоположныя стороны почти горизонтально, кончики которыхъ загнуты внутрь. Ум. козирьо́чок. То я б свого миленького по шапці пізнала. Хоть по шапці, не по шапці, то й по козирочку.
Малю́сенький, -а, -е. = малесенький. Крошечный.
Набро́д, -ро́ду, м. = набрід. Всі кухарі і ввесь наброд, побравшись за руки, ходили.
Неклен, -на, м.
1) Раст.: Чернокленъ, сережникъ, Acer tataricum.
2) Acer campestre. L.
Позапилювати, -люю, -єш, гл. Запылить (во множествѣ). Коні в їх потомлені, одежа й тороки позапилювані.
Сурмити, -млю, -миш, гл. Трубить, играть на трубѣ. А тут кричать та в труби сурмлять. Три дні сурмили смутно сурми.
Трубити, -блю, -биш, гл.
1) Трубить, играть на трубѣ. З голоду в кулак трубили.
2) Громко лаять? Перед весіллям пси труб'ят, а кури сумуют.
3) Разглашать. Бог не трубить, коли чоловіка губить.
1) Много ѣсть.
Уколоти, -лю, -леш, гл.
1) Уколоть. Його колючки і уколять.
2) Наколоть. Уколи трохи трісочок.
Утулити, -ся. Cм. утуляти, -ся.
Шахвувати, -вую, -єш, гл. Расточать. Боярські гроші шафовать. Кармазин торгує, все золотом шафує.
