Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гарт

Гарт, -ту, м. Закалъ, закалка. Гарт твердий дав коваль. Н. Вол. у. Кромѣ прямого значенія, дати, завдати гарту значить еще: задать кому. Ном. №4180. Дало їм гарту. Рудч. Ск. II. 123. Дасть він вам гарту. Св. Л. 283. Як поспіє пшеничка ( = кукуруза), то собаки дадуть їй гарту. Кролев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 275.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАРТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАРТ"
Веребей, -б'я, м. = горобець. Чуб. II. 15. Ум. веребейко. Веребейко в стрісі. МУК. ІІІ. 126.
Зале́жність, -ности, ж. Зависимость. Чуб. І. 253.
Застьо́л, -лу, м. Покрывало, то, чѣмъ застлано (диванъ, кровать, столъ). Він до кроваті, шугнув рукою під застыл, — там і гроші підкинуто. Александр. у. ( Залюбовск.).
Кришталевий, -а, -е. Хрустальный. Заправлю горілки в кришталевій пляшці. Мет. 250. Великі бризки кришталевим стовбом стрибали догори. Стор. МПр. 66. Срібні, золоті і кришталеві кубки. К. ЧР. 38.
Нащурити, -рю, -риш, гл. Насторожить. Сидить зайчик за піччу і уха нащурив. Рк. Макс. Розморщив чоло, підніс брови і нащурив уха. О. 1862. І. 109.
Недотепність, -ности, ж. Неспособность, неумѣлость. Чуб. І. 272.
Пахнячка, -ки, ж. Мушкатная груша, мушкатель. Вх. Уг. 257.
Погрішник, -ка, м. Грѣшникъ. Ангел... каже: «Ті паничі, що я від них носа затикав, великі погрішники; хоть гарно убрані були, а гріхи від них так смерділи, що я мусів носа затикати. Гн. II. 97.
Позстарюватися, -рюємося, -єтеся, гл. Состариться (о многихъ).
Струтити Cм. стручувати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАРТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.