Варівко нар.
1) Опасно.
2) Жутко; неловко. Варівко на Гавриїла орати. Нам аж варівко слухати, що мати одного сина гане, а другого хвале.
Гидосний, -а, -е. = гидкий.
За́повідь, -ді, ж. Заповѣдь. Боже милий, вони ж твою заповідь чинили. Хата, 107. А Настуся з богословом заповіді вчиться.
Кулачник, -ка, м. Кулачный боецъ. Боєць, ярун і задирака, стрілець, кулачник і рубака, і дужий був з його хлопак.
Мерзе́ний, -а, -е. Мерзкій, гадкій, отвратительный, омерзительный. Таке ж бридке, таке мерзене, поржавіло, від жабуру зелене (болото). Ой на чужій на улиці верба не зелена, ой тим вона не зелена, що челядь мерзена. Ум. мерзененький.
На́рти, -тів, м. мн. Костяные коньки изъ реберъ животныхъ.
Підкапостити, -щу, -стиш, гл. Подгадить, повредить тайкомъ.
Прибідок, -дку, м. Прибавка къ бѣдѣ, добавочная бѣда. До біди найдеся все й прибідок.
Сіменястий, -а, -е. = семенастий. Ти ж зозуляста, чи не сіменяста.
Хвактор, -ра, м. Факторъ, коммиссіонеръ.