Вішта, віштя, меж. = вісьта.
Допіка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. допекти́, -чу́, -че́ш, гл. 1) Допекать, дожаривать. Допікати хліб, курку. 2) Допекать, донимать, досаждать. Чумак чумака таранею допіка, а сам у його з воза потягує чабака. А ніхто мені так не допікав, як та капосна баба Палажка Солов'їха. Щирий і незлобивий був рицарь, да вже як допечуть йому, то стережись тоді кожен.
Загонистий, -а, -е. 1) Требовательный. Він чоловік не загонистий, зайвого не просить, а тільки своє бере.
2) Вспыльчивый. Там такий загонистий, що не можна й слова сказати, так і схопиться на ноги.
3) Увлекающійся.
Луца́к, -ка, луцан, -на, м. Толстолицый человѣкъ. Ув. луцаняга. Лежить на лаві такий здоровенний луцаняга.
Невдержка, -ки, ж. Невозможность выдержать, удержаться. Вони давай на мене кричать; я бачу, що вже невдержка, та й давай тікать.
Сновида, -ди, об. Лунатикъ.
Увага, -ги, ж.
1) Вниманіе. Що старше від розуму? — Увага. Люде слухали з великою увагою. брати до вваги, звертати увагу. Обращать вниманіе. На все сам увагу звертає. дати, подати до вваги кому що. Обратить вниманіе чье на что. дати увагу. Оказать вниманіе, уваженіе. Чи воно дасть увагу старому? — ніколи.
2) Примѣчаніе, замѣчаніе.
Фофлавий, -а, -е. Шепелявый, неясно выговаривающій.
Чужоземський, -а, -е. Я послав їй.... чужоземських квіток.
Шляга, -ги, ж. Большой деревянный молоть, то же, что и довбня.
