Веречи, вержу, -жеш, гл. Бросить, кинуть. Велілась мя в болото веречи, ніж мя мали вояки стеречи.
Виріжок, -жку, м.
1) Часть чего-либо, выдающаяся угломъ.
2) Конецъ поселка. А що то за хижка там на виріжку?
Гірчишник, -ка, м. Горчичникъ.
Зви́сник, -ка, м. Обрывистый берегъ.
Ме́кати, -каю, -єш, одн. в. ме́кнути, -ну, -неш, гл. Блеять.
Наре́патися, -паюся, -єшся, гл. = нарепкатися.
Оснач, -ча́, м. Сплавщикъ плотовъ. Осначі їдять калачі, осначки їдять болячки.
Сковорода, -ди, ж. Сковорода. Ум. сковорідка. Ув. сковородя́ка.
Телепень, -пня, м.
1) То, что болтается, мотается.
2) Колокольный языкъ.
Чудовно нар. Чудесно. О, Мати Божа, що на Ченстоховій своїм вінцем небесним засвітила! Зроби чудовно, щоб ворожа сила ту вовчу яму трупом загатила.
