Бавуняний, -а, -е. = Бавовняний.
Біляк, -ка, м. 1) Бѣлый по масти, одѣтый въ бѣлое. На ставі пишно лебедь плив, а гуси сірії край його поринали. — «Хиба отцей біляк вас з глузду звів?» — один гусак загомонів. 2) Родъ грибовъ. Як загадав боровик.... ой тим білякам да на войну йти. 3) Бѣлякъ-заяцъ. 4) Родъ черешенъ. 5) Встрѣчено только въ думѣ «Про Самійла Кішку»: (Паювали) златосинії киндяки на козаки, златоглави — на отамани, турецькую білую габу — на козаки на біляки. Значеніе неясно. переводить: «козаки, не вступившіе еще въ товариство, т. е. не посвященные въ званіе лицаря славнаго войска запорожскаго»; «козаки, ходившіе въ бѣлой одеждѣ». Кулишъ понимаетъ это слово въ смыслѣ простой, рядовой козакъ. «Лейстровик чи охочий? — Лейстровий, мосці-пане. — Біляк, чи отаман?» — З отамання. 6) Горшокъ безъ глазури изъ бѣлой глины.
Вибранець, -нця, м.
1) Избранникъ.
2) Рекрутъ. А шо були годні хлопці, — пішли у вибранці. Ум. вибранчик. Вибранчиків до війська змусили.
Громадя́нщина, -ни, ж. Общество, общественность. Cм. Громадянство. Закинене серед чужої нам громадянщини, серед чужоплемінного і чужоядного натовпу, слово наше ховалось тілько по невмірущих піснях.
Кибисть, -сти, ж. = кебета. Нема кибисти у його.
Плоскавиця, -ці, ж. = плескавиця.
Позмокати, -ка́ємо, -єте, гл. Измокнуть (о многихъ). Ну, вже ж і позмокали ми сьогодні, і рубця сухого нема.
Познати Cм. познавати.
Потроїти, -рою, -їш, гл. Раздѣлить на три части.
Сокотити, -чу́, -ти́ш, гл. Беречь, стеречь. Зелене вино славно зацвіло; сокотила вино гречная панна.
