Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гвор

Гвор, -ра, м. Клинья въ штанахъ. Гол. Од. 66.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 278.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГВОР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГВОР"
Зажи́н, -ну, м. Начало жатвы, — родъ обряда, совершеніе котораго составляетъ обязанность старшихъ въ семьѣ.
Кателицтво, -ва, с. Католичество. Теперечки тілько мені і надії, що на те кателицтво і патерів. Стор.
Непитущий, -а, -е. Непьющій. Непитущий зроду. Мир. Пов. І. 157.
Плюский, -а́, -е́ Плоскій. Шух. І. 91.112.
Поперетісувати, -сую, -єш, гл. Перетесать (во множествѣ).
Поприкочувати, -чую, -єш, гл. Прикатить (во множествѣ). Діжки поприкочуємо сюди та тут і позамочуємо. Харьк.
Порозшарпувати, -пую, -єш, гл. Растерзать (во множествѣ).
Скинбеї, -їв, мн. Внутренности, кишки. Вовк.... (кобилу) розірвав, випустив скинбеї і їдять її. Грин. II. 241.
Тайниковий, -а, -е. Относящійся къ тайнику, спрятанный въ немъ.
Шпортнути, -тну, -неш, гл. Пырнуть, кольнуть. Шпортнув ножем. Лохв. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГВОР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.