Знемогтися, -жуся, -жешся, гл. Утомиться, устать, изнемочь, выбиться изъ силъ. Погасли очі, знемоглися руки. Знемігся ж мов і задрімав.
Нижній, -я, -є. Нижній. Не випрохав нижнього, не випросиш вищого.
Позасватувати, -тую, -єш, гл. Посватать (многихъ).
Поодноборонь нар. Въ одну борону.
Прилежний, -а, -е. Принадлежащій къ чему. Я був тоді не сам касиром, а Семен був до мене прилежний.
Розставатися, -таюся, -єшся, сов. в. розстатися, -стануся, -нешся, гл. Разставаться, разстаться. Ох і тяжко-важко, як хто кого любить, а ще тяжче, як хто розстається.
Тащити, -щу, -щиш, гл. Тащить. Четвер середу нагнав на льоду: як став тащить, аж лід тріщить.
Цундря, -ря, с. соб. Лохмотье, отрепья. .
Чухи меж., выражающее почесываніе, чесаніе зудящаго мѣста.
Шмарки, -ків, м. Сопли.
