Галу-балу, меж. Въ значеніи: болтать. Употребляется и какъ существительное, и какъ глаголъ. Аби зійшлись, то як почнуть галу-балу, — кого вже тут не згадають! — Галу-балу, а свині в ріпі.
Глаголь, -ля, м. Названіе буквы г; глаголь. Аз, буки, глаголя, повісили Василя.
Дерни́на, -ни, ж. Кусокъ дерна. Неси оці дві дернині.
Загуля́ти 2, -ля́ю, -єш, гл. 1) Закутить. Загуляв Іван, загуляв, не до мислі жінку взяв. 2) Заглушить, осилить при помощи кутежей (свою бѣду, горе и пр.). Не втекла... таки од свого лиха: і не загуляла, й не заспівала, й не затанцювала його.
Зла́годити, -ся. Cм. злагоджувати, -ся.
Лев, -ва, м. 1) Левъ. Дома лев, а на війні тхір. 2) Монета: а) 10 коп. б) австрійскій гульденъ. Ум. левин. Песика б'ють, а левик боїться.
Низовка, -ки, ж. Южный вѣтеръ. Cм. низовий 2.
Повихоплювати, -плюю, -єш, гл. Выхватить (во множествѣ). Дала своїм дітям по бублику, а ті шибеники сусідські повихоплювали з рук.
П'ята, -ти, ж. Пята, пятка. Находилася, аж на п'яти не стану, — так болять. Видні п'яти і пальці, де ступить, — босої ноги слід пише. Дума. п'ятами накивати. Убѣжать. П'ятами з Трої накивав. І той панові Хмельницькому ще й голими п'ятами накивав.
Халупа, -пи, ж. Лачуга, избенка. Ум. халупка. Вільно губці в своій халупці.