Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гафини

Гафини, -фин, ж. мн. = афини. Вх. Зн. 1.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 277.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАФИНИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАФИНИ"
Випит, -ту, м. Разспросъ, допросъ, вывѣдываніе.
Горо́довина́, -ни, ж. 1) = Горо́дина. Шух. I. 164. Чи у вас там городи ростуть? — Поливо росте, а городовини нема. Черниг. у. 2) Раст.: Malva crispa L. ЗЮЗО. І. 128.
Град II, -ду, м. 1) = Го́род. (Заимствовано изъ церк.-слав.). Чуб. І. 160. 2) Огорожа. Ой у саду, в саду-винограду, там стоїть коник коло граду. Чуб. V. 781.
Запха́ти, -ся. Cм. запихати, -ся.
Лебедонько, -ка, м. Ум. отъ лебідь.
Літерату́рний, -а, -е. Литературный. Літературна мова. О. 1861. І. 319. Літературні твори. К. ХП. 38. Літературні робітники. К. ХП. 124.
Обснувати, -сную́, -єш, гл. Засновать. Павук обснував усі кутки. О, я двір свій обсную і дорогу вам зіллям переллю. Левиц. Пов. 173.
Покорм, -му, м. Молоко матери (женщины, самки). Рудч. Ск. І. 135. Мати занедужала, і в неї не стало покорму. Стор. МПр. 29.
Походючий, -а, -е. = походящий. походю́ча ступа. Cм. ступа. Шух. І. 104. 162.
Хайний, -а, -е. Опрятный, чистоплотный. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАФИНИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.