Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гачура

Гачура, -ри, ж. Трехлѣтняя кобыла, не имѣвшая лошатъ. Вх. Лем. 402. Ум. гачурка. Вх. Уг. 232.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 277.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЧУРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЧУРА"
Безвідходно, нар. Безотлучно.
Єрусали́м, -ма и -му, м. Іерусалимъ. Як іти, каже, у Ерусалим, то буде тобі море велике. О. 1862. V. 78.
Колісня, -ні́, ж. 1) = колішня. 2) мн. колісні. Родъ вышивокъ. Kolb. І. 48.
Ослоник, -ка, Ум. отъ ослін.
Понакрадати, -да́ю, -єш, гл. Накрасть (во множествѣ). На ярмарку понакрадають, а тоді й кажуть, що понакуповували.
Примовчати, -чу, -чиш, гл. Смолчать.
Проскурчастий, -а, -е. Объ узорѣ вышивки: въ формѣ просфоры. Kolb. 48, 49.
Сміюха, -хи, ж. Смѣшливая, любящая смѣяться. Конст.
Таркотати, -кочу́, -чеш, гл. = сокотати 1. Курка не торкоче. Грин. III. 511.
Частуха, -хи, ж. Раст. Alisma plantago L. ЗЮЗО. І. 110.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАЧУРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.