Віткіль нар. = відки. Здоров, брат! а віткіль ти?
Глуша́н, -на́, м. Глухой человѣкъ. Коли сі кам'яні боги очима бачать, коли сі глушани ушима чують....
Живу́щий, -а, -е. 1) Живой, живущій. Такеньки тижні сходили, що вона, живуща, була наче мертва. Трохи одпочила стара мати недобита; живущую силу сила ночі оживила. 2) Оживляющій, животворный. Було там дерево живуще, таке, що чоловік, годуючись його овощами, не вмер би ніколи. живу́ща й сцілю́ща вода. Сказочная живая и мертвая вода. Ох підпалив дрова, наймита спалив.... углину сприснув живущою водою, — наймит знов ожив. І немощну мою душу за світ посилаю сцілющої й живущої води пошукати. 3) Вѣчно живой. Усе тінь минуща, одна річ живуща: світ з Богом.
Каюшина, -ни, ж. Раст.
1) Trifolium montanum L.
2) Trifolium alpestre L.
Нестаток, -тку и -тка, м.
1) Нужда, недостатокъ. Прийшов нестаток — випив остаток.
2) = нестатечний. Дала матка за нестатка, та й навіки-м пропала.
Підглежувати, -жую, -єш, гл. = підглядати.
Покликнути, -ну, -неш, гл.
1) Крикнуть. Покликне він на Івана Луговського, писаря військового. Дума.
2) Воззвать, вдвинуть кличъ. Ой на славній Україні кляне, покликне Филоненко, корсунський полковник, на долину Черкень гуляти.
Пообгрівати, -ва́ю, -єш, гл. Обогрѣть (многихъ).
Порозриватися, -ва́юся, -єшся, гл. Разорваться (о многихъ предметахъ, о многихъ разрывахъ на одномъ предметѣ).
Фокош, -ші, ж. = бункош.
