Тлумачення / значення слова "ГАТИТИ" | Словник української мови. Словник Грінченка

гатити

Гатити, -гачу, -тиш, гл. 1) Гатить, запруживать, мостить. Мости мостили, греблі гатили. Макс. (1849) 55. Я греблю гачу. Чуб. І. 127. Хоч греблю гати. (Так много). Ном. № 7666. 2) Накладывать въ большомъ количествѣ. І на віщо стілько дров гатити в грубу? 3) Бить, колотить, рубить. Молотом гатити. Гн. II. 49. І ногами товче, і пулами гатить. Св. Л. 286. 4) Стрѣлять сильно, напр. изъ пушекъ. Із рушниць стріляли, другі з мущирів гатили. Мкр. Н. 34.

Нас спонсорують:

Джерело:

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 277.

Посилання:

Переглянути оригінал сторінки

Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАТИТИ"

Сховати оригінал сторінки

Ата́ка, -ки, ж. Атака, нападеніе.

повністю...

Відрубок, -бка, м. Отрубокъ.

повністю...

Деревенька, -ки, ж. Ум. отъ деревня.

повністю...

Животво́рний, -а, -е. Животворный, оживляющій. К. (О. 1861. III. 6).

повністю...

Жоломі́йка, -ки, ж. Ум. отъ жоломія.

повністю...

Невістульки, -ків, ж. мн. Раст. Chrysanthemum leucanthemum. Шух. І. 20. Вх. Зн. 41. Cм. невістка 2.

повністю...

Прочинати, -на́ю, -єш, сов. в. прочну́ти, -ну́, -не́ш, гл. = прочинатися, прочнутися. То вона од сна прочинала. Лукаш. 45. Тогді Барабаш рано прочинає. АД. II. 10.

повністю...

Розмолоти, -мелю, -леш, гл. Размолоть. Чуб. І. 117.

повністю...

Тимчасовний, -а, -е. = тимчасовий. З голузя оплести тимчасовне помешканя. Гн. І. 181.

повністю...

Цюку, цюку-на!, меж. Призывъ для свиней. Вх. Лем. 481.

повністю...