Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гартівничий

Гартівничий, гартовничий, -чого Производящій закалку.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 275.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАРТІВНИЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАРТІВНИЧИЙ"
Животві́р, -тво́ру, м. Живая природа, все имѣющее жизнь. І тут безодня живо твору, і тут премудрість без кінця. К, XII. 110.
Завдя́чений, -а, -е. Благодарный. Завдячений постові, що він квітками душі своєї уквітчав його щастя,... просив його до себе. К. ХП. 23.
Мора́льно нар. Нравственно.
Начубити, -блю, -биш, гл. Надрать за волосы.
Пішки нар. = піхом. Було в мене троє коней, — тепер хожу пішки. Грин. III. 200.
Повволікати, -ка́ю, -єш, гл. Втащить (многихъ, многое).
Пообпадати, -даємо, -єте, гл. То-же, что и обпасти, но во множествѣ.
Поперелітати, -та́ємо, -єте, гл. Перелетѣть (о многихъ).
Сницарство, -ва, с. 1) Ваяніе. 2) Ремесло каретника.
Фіґлявий, -а, -е. 1) Шутливый, проказникъ. Вх. Зн. 75. 2) Злобный, злой. Желех. 3) Лицемѣрный. Шух. І. 33.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАРТІВНИЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.