Допи́ти, -ся. Cм. допивати, -ся.
Нагле́діти Cм. наглядати.
Оправдати, -да́ю, -єш, гл. Оправдывать, отстаивать кого. Я буду оправдати тебе перед людьми.
Підкладати, -да́ю, -єш, сов. в. підкласти, -кладу, -де́ш, гл.
1) Подкладывать, подложить. А підклала білу ручку під головочку свою.
2) Подкладывать, подложить еще. Буде сіна підкладати, буде вівса підсипати, водицею напувати.
3) — руки кому, під ко́го. Помогать, помочь кому съ усердіемъ. Не туди він дивиться, щоб нам руки підкладати, а щоб нас у лабетах своїх держати.
Повсаджувати, -джую, -єш, гл. Усадить, посадить (многихъ).
Понімати, -ма́ю, -єш, сов. в. поня́ти, пойму, -меш, гл. 1) Ловить, поймать, схватывать, схватить. Поняв ти мені зайця. За Дунаєм та за річкою язика поняли. 2) — кого. Женить на комъ; жениться на комъ. Не вспів отець і мати за молодого сина подружжя поняти. Уже ж твій синок оженився: поняв собі паняночку. Поняв собі багату жінку. 3) Покрывать, покрыть, занять, затапливать, затопить. Поняла вода всю землю. Ой вже діда вода по коліна поняла. 4) Охватывать, охватить. Гнів... понімав його душу. Поняли Бога жалощі до людей. Хилитися під нашу волю стали, бо їх наука наша поняла. 5) поня́ти віри. Повѣрить. Брат і віри поняв. Не поняв віри словам моїм.
Пострівати, -ва́ю, -єш, гл. = постривати. Пострівай же, мій голубе, дивись, я не плачу.
Рядити, -джу́, -диш, гл.
1) Распоряжаться, давать порядокъ. Чоловік мислить, а Бог рядить. Хиба він староста, що рядить у селі.
2) Приводить въ надлежащій видъ, убирать. Дівчині русу косу чешуть, козакові домовину тешуть, а дівчині косу русу рядять, а козака до гробу провадять.
3) Договаривать, подряжать. Чи не ви рядите під сахаръ?
4) Готовить для чего, кого, опредѣлять для чего, кого. Оце тобі, Миколо, моя дитина: спершу я не рядив її за тебе, та заслужив ти у мене.
Убгати Cм. убигати.
Царівнин, -на, -не. Принадлежащій царевнѣ. Менча сестра царівнина.
