Віштяк, -ка, м. Прозваніе подольскаго крестьянина ближе къ Каменцу за то, что, погоняя лошадей, кричать: віштя!
Гомила́, -ли́, ж. Верзила, дубина. Там така гомила, аж під стелю заввишки.
Гри́матися, -маюся, -єшся, гл. Сердиться. Бог гримається.
Коріння, -ня, м. соб.
1) Коренья. На сире коріння, на біле каміння ніжки свої козацькії посікає. Дума. В Лесі тільки й було роботи, що копати коріння, варити зілля.
2) Пряности. Ум. коріннячко. Щоб ті сади висохли аж до коріннячка.
Лупеси́ння, -ня, с. Снятая кожица, кора, скорлупа. Cм. лупесати.
Передягання, -ня, с. Переодѣваніе.
Понасміттювати, -тюю, -єш, гл. = понасмічувати.
Реестр, -ру, м. = реєстер. Шість тисяч тілько їх оставлено в реєстрі.
Сукотати, -кочу́, -ти́ш, гл. Размывать, подмывать. Дощ сукоче дорогу.
Трястя, -ті, ж. = трясця. Мене трястя схопила та трясе так, що мені гості не в думці.