Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гаряче

Гаряче нар. 1) Горячо, жарко. І сюди гаряче, і туди боляче. Ном. № 8051. 2) Пылко, горячо.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 276.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАРЯЧЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАРЯЧЕ"
Відпочивок, -вку, м. = відпочинок. Употр. и во мн. ч.: Поки діло кінчати, — сядьмо на відпочивки. Подольск. г.
Заклика́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. закли́кати, -чу, -чеш, гл. 1) Приглашать, пригласить, зазывать, зазвать. На хліб, на сіль людей закликають. Макс. Я шавлію пересію, руту перстачу, — кого люблю та кохаю, — до себе закличу. Лавр. 156. Як у лісі була хата, то вона боялась сама ночувати і пішла в село, щоб закликати дівчат. Рудч. Ск. І. 202. 2) Произносить, произнести божбу, клятву, обѣтъ. Крім постів, уставлених церквою, закличе собі гуцул по перебутій хоробі або з иншої нагоди осібну божку (піст) в скоромний день. Шух. І. 41.
Ільнування, -ня, с. = льнування. О. 1861. X. 62.
Качиний, -а, -е. Утиный. Це качине яйце. Канев. у.
М'ясни́й и мнясни́й, -а, -е. Мясной.
Нездвижений, нездвижни́й, -а, -е. Неподвижный. На дух-мару вона походила з своїм нездвиженим обличчям. МВ. ІІ. 199.
Неодіжний, -а́, -е́ Плохо одѣтый. Так собі, чоловік неодіжний, бідний. Мир. у. Слов. Д. Эварн.
Отопити, -ся. Cм. отоплювати, -ся.
Позасмучувати, -чую, -єш, гл. Опечалить (многихъ). Усіх ти, синку, позасмучував, отак недобре живучи. Харьк. у.
Спомогти Cм. спомагати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАРЯЧЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.