Відбігати 2, -гаю, -єш, сов. в. відбігти, -біжу, -жиш, гл. 1) Отбѣгать, отбѣжать. 2) — що. Терять, потерять. Десь шапку відбіг. Чи одбіжить бува люльку в сварці, а грошей на нову кат-ма, — вони.... купували йому. 3) — чого, кого. Чуждаться, оставлять, оставить, покидать, покинуть. Свого батька змалку відбігаю. Ой що кров живую ссали, — власних скарбів одбігали.
Кваша, -ші, ж.
1) Вареное жидкое кисло-сладкое тѣсто. Куди тобі грішному кісіль їсти, коли ти й кваші не вкусиш.
2) Переносно: плакса. Ум. квашка.
На́вірток, -тка, м. Коловерть, сверло съ вращающейся кривой ручкой?
Неохая, -хаї, об. Неряха.
Перегарчати, -чу, -чиш, гл. Прекратить ворчанье (о собакѣ).
Позсукувати, -кую, -єш, гл. Ссучить (во множествѣ).
Понацілювати, -люю, -єш, гл. Навести на цѣль, прицѣлить (во множествѣ).
Потерть, -ти, ж. Потертый табакъ, солома и пр., труха. Зірви той цвіт гречаний, висуши його й зітри на потерть.
Сіянка, -ки, ж.
1) Время посѣва.
2) = сіянець. Се тютюн сіянка, а то сажанка.
Тесельчик, -ка, м. Ум. отъ тесля.
