Бухтіти, -тію, -єш, гл. 1) Пылать, вспыхивать. Вогні бухтіють. 2) Глухо звучать. Бубон бухтіє.
Ді́ви́ще, -щі, ж. = Дівчище.
До-Щер́ця нар. До дна, до остатка. До-щерця повибірали воду в колодязі. І що взнаю, добродії, все до-щерця роскажу.
Забо́йство, -ва, с. Убійство. За ним злий діявол ходить, на гріх, на блуд, на забойство призводить.
Махови́к, -ка, м. Маятникъ.
Підбичувати, -чую, -єш, гл.
1) Припрячь пристяжку. Важко на гору їхати, треба підбичувати.
2) Помочь, поддержать. Чоловік погорів, підбичуйте його. Дощ підбичує кукурузу і всячину.
Повимальовувати, -вую, -єш, гл. Нарисовать, написать красками, раскрасить (во множ.).
Поволока, -ки, ж.
1) Ремни, шнурки на обуви.
2) Слѣдъ, оставленный тащимымъ предметомъ. Зрубали дерево і стали його волокти додому та й поробили поволоки, а лісничий поволокою вислідив. згрібають поволоки — послѣ протащеннаго, пронесеннаго сѣна сгребаютъ оставшееся по пути. Ум. поволі́чка, поволо́ченька.
Поясочок, -чка, м. Ум. отъ пояс.
Шпонька, -ки, ж. Запонка. ,