Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гармонія

Гармонія, -нії, ж. 1) Гармонія. І гармонія, і сила, — музика та й годі! Шевч. 214. 2) Музыкальный инструменты гармоника.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 274.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАРМОНІЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАРМОНІЯ"
Величночесний, -а, -е. Высокочестный, благородно честный. К. М. і X. 39.
Видзьобати Cм. видзьобувати.
Вуставка, -ки, ж. = уставка.
Дуда́рик, -ка, м. Ум. отъ дударь.
Журавли́нний, -а, -е. Клюквенный.
Ільнування, -ня, с. = льнування. О. 1861. X. 62.
Комин, -на, м. 1) Передняя часть варистой печи, устроенная для прохода дыма въ трубу. Чуб. VII. 381. Забілів комин, зачорнів рядок горшків на полиці. Левиц. І. 1. 2) Дымовая труба на крышѣ. 3) Полка кремневаго ружья. Шух. І. 231. Ум. коминок.
Миролю́бний, -а, -е. Миролюбивый. Миролюбним людям Бог помагає і дома й на полі. Г. Барв. 345.
Сє! меж. Крикъ на корову, когда ее гонять. Вх. Лем. 472.
Устяж нар. Цугомъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАРМОНІЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.