Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дрітовач

Дріто́вач, -ча, м. = дрітарь. Вх. Уг. 237.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 446.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРІТОВАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРІТОВАЧ"
Гетьманонько, -ка, м. Ум. отъ гетьман.
Голоден, -дна, -не = Голодний.
Мря́ка, -ки, ж. Густой туманъ съ мелкимъ дождемъ. Вночі і ожеледь, і мряка, і сніг, і холод. Шевч. 657. Ум. мрячка.
Пилиповний, -а, -е. = пилипівський. Пилиповне пущіння. Лохв. у.
Пігнутися, -нуся, -нешся, гл. = погнутися. Калина пігнулася. Чуб. V. 563.
Пробідувати, -ду́ю, -єш, гл. Пробѣдствовать нѣкоторое время.
Скиг, -гу, м. = скигління. МВ. ІІІ. 95.
Сточити Cм. сточувати.
Тройзілля, -ля, с. = троєзілля. А взяв козак тройзілля копати, взяла над ним зозуля кувати. Гол. Ум. тройзіллячко.
Тусок, -ску, м. = туска. Шух. І. 44.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРІТОВАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.