Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дрючечок

Дрюче́чок, -чка, м. Ум. отъ дрюк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 450.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРЮЧЕЧОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРЮЧЕЧОК"
Аґа́, аґи́, м. Старшина, начальникъ (у турокъ, татаръ и пр.). «Хлоп'ята!» обізвавсь аґа, отаман сивий. К. МХ. 23.
Гнести, гнету, -теш, гл. = Гнітити 1 и 2.
Дідови́н, -на, м. Нищій. За дідовином, за його сином тра рано вставати, торби латати. Гол. II. 688.
Зара́но нар. Слишкомъ рано. Жінка його уданенька вмерла зарано. Г. Барв. 509.
Кашоварка, -ки, ж. Кашеварка. Желех.
Обіщати, -щаю, -єш, гл. обіцяти.
Підколоти Cм. підколювати.
Поперечищати, -ща́ю, -єш, гл. Перечистить (во множествѣ).
Упекти, -ся. Cм. упікати, -ся.
Ускорах нар. Вскорѣ. Гарно, як ускорах се буде, а як же довго. Зміев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРЮЧЕЧОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.