Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дрючечок

Дрюче́чок, -чка, м. Ум. отъ дрюк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 450.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРЮЧЕЧОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРЮЧЕЧОК"
Висваритися, -рюся, -ришся, гл. Перестать ссориться.
Голубіти, -бію, -єш, гл. Быть голубымъ, голубѣться. По над маківками метелики в'ються і скрізь проти сонця ясно голубіють. О. 1861. XI. 14.
Гороб'я́, -я́ти, с. = Горобеня.
Закаблу́чувати, -чую, -єш, сов. в. закаблу́чити, -чу, -чиш, гл. Загибать, загнуть. Желех.
Закомеши́тися, -шу́ся, -ши́шся, гл. Зашевелиться, закишѣть. Троянці всі заворушились, завештались, закомешились. Котл. Ен.
Паняти, -няю, -єш, гл. Погонять лошадь; направляться при ѣздѣ лошадьми. А куди поїдем? — Паняй побіля могили. О. 1861. V. 70.
Пильга, -ги, ж. У кожевниковъ: снарядъ для прикрѣпленія выдѣлываемой кожи. Сумск. у.
Рослина, -ни, ж. = ростина. Борз. у. Густа роса посіла на всякій рослині. Левиц. І. 125. В ясну та холодну ніч трава і всяка рослина швидче охоложується. Ком. II. 25. Ум. рослинка.
Судський, -а, -е. = судовий. МВ. ІІ. 190.
Хмурий, -а, -е. = хмурний. Обличчя збіліле хмуре. МВ. (О. 1862. І. 88). І пішов до неї плачучи хмурий та невеселий. Рудч. Ск. II. 118.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРЮЧЕЧОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.