Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дроворубня

Дровору́бня, -ні, ж. Мѣсто, гдѣ рубятъ дрова. Міусск. окр.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 446.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРОВОРУБНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРОВОРУБНЯ"
Гуня́вий, -а, -е = Гугнявий.
Змолоти, змелю, -леш, гл. Смолоть. Принесе зерно, змелють у братовім млині. Рудч. Ск. II. 12. Змели мені пшениченьку. Чуб. V. 17.
Корх, -ха, м. 1) Мѣра длины въ ширину ладони или въ четыре пальца. В старі годи бач на цін міряли корхами. Харьк. г. Виріс як ячменик на корх, що тілько на голу косу косити. Черниг. у. Виріс на три корхи вгору. Г. Барв. 317. 2) Щепотка (земли). І то не наш корх землі, що нам очі закриють. Ном. № 1499.
Мета́ритися, -рюся, -ришся, гл. Суетиться. Жидки... метарились, де б набір закупити у панів шльонську вовну. О. 1861. VII. 6.
Мо́рхлий, -а, -е. Сморщенный, морщинистый (о плодахъ). Морхле яблуко, морхлі огірки. Черк. у. мо́рхле зерно. Зерно, засохшее въ колосѣ, недоразвившееся.
Пацати, -цаю, -єш, гл.ногами. Лежа на животѣ, бить ногами по землѣ. Левиц. Пов. 234.
Поцтивий, -а, -е. = почтивий. Жиймо як поцтиві люде. Гол. І. 346.
Псякувати, -ку́ю, -єш, гл. Бранить, ругать, поносить (какъ собаку). Всяка шельма псякує. Кобел. у.
Синівський, -а, -е. Сыновній.
Шестишаговик, -ка, м. Монета въ шесть грошей, три копейки. Драг. 189.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРОВОРУБНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.