Заго́джувати, -джую, -єш, сов. в. загоди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Задабривать, задобрить, располагать, расположить въ свою пользу. Загоджує судців. Старшина побив мене та загодив справника — півсотні карбованців одвіз. Щоб і ту загодить, і мене не розгнівить. Cм. загаждати.
Золотий 2, -то́го, м. = злот. Купи мені, моя мати, за копійку голку, за чотирі золотії червоного шовку. 304.
Повідсихати, -хаємо, -єте, гл. Отсохнуть (во множествѣ).
Потопний, -а, -е. Относящійся къ потопу. Із небес потопні води.
Претак, -ка, м. Рѣшето.
Розговоритися, -рю́ся, -ришся, гл. Разговориться. Розговоривсь, як свиня з гускою.
Румовий, -а́, -е́ Сухопутный, растущій на сухомъ мѣстѣ. Сіно румове.
Сопокій, -кого, м. = супокій. За дурною головою нема ногам сопокою.
Сучище, -щі, ж. Ув. отъ сука. Хиба ж ти, сучище, не знаєш, що Зевс мій чоловік і брат.
Чубашечка, -ки, ж. Ум. отъ чубашка.
