Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дрочити

Дрочи́ти, -чу́, -чиш, гл. Дразнить, сердить, раздражать. Бога не гніви, а чорта не дрочи. Ном. № 5871. Пусти мене, мати, я й не забаруся, тільки хлопців подрочу та й назад вернуся. Лавр. 32.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 447.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРОЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРОЧИТИ"
Блискавичний, -а, -е. Молнійный, подобный молніи. Блискавичне сяєво. К. Хи. 129.
Брамний, -а, -е. 1) Относящійся къ воротамъ. 2) какъ сущ. Привратникъ. Желех.
Великомученик, -ка, м. Великомученикъ. Де ж ти, великомучениче святий, пророче божий? Шевч. 561.
Витрухати 1, -хаю, -єш, сов. в. витрухнути, -ну, -неш, гл. Выгнивать, выгнить.
Дра́ти, деру́, -ре́ш, гл. = дерти.
Задзігори́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Быстро заговорить. Так задзігорила язиком, що він ледві встиг розібрати ті слова. Левиц. Пов. 67.
Недвига, -ги, об. Неподвижное существо. (Имя сказочной собаки. Рудч. Ск. І. 120).
Понастачати, -ча́ю, -єш, гл. Доставить, приготовить (во множествѣ).
Правдомовець, -вця, м. Человѣкъ, говорящій правду.
Ситячий, -а, -е., Ув. отъ ситий. Очень жирный, тучный, толстый. Ситяча вівця. Конст. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРОЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.