Ворітниця, -ці, ж.
1) Доска въ воротной створѣ. Cм. ворота. Дойшли вони до воріт, Остап осадив сало (що ніс) на ворітницю. Иногда во мн. ч.: ворота. Втворіть ворітниці!
2) глуха ворітниця. Столбъ, къ которому привязаны ворота.
Довольни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Удовольствовать пищей и питьемъ. Спасибі, довольнив нас кум.
Доже́вріти, -рію, -єш, гл. Дотлѣть, догорѣть безъ пламени.
Католицький, -а, -е. = кателицький.
1) Католицькі пани з нашими перевертнями усиловувались унію прищепити
2) Будьте ласкаві, зведіть з нашого місця отого навіженного, католицького, бусурменського москаля.
Пайматчин, -на, -не. = паніматчин. В пайматчину одігся бронь.
Половинка, полови́ночка, -ки, ж. Ум. отъ половина.
Розвірчувати, -чую, -єш, сов. в. розвертіти, -рчу, -тиш, гл. Разворачивать, разворотить, разматывать, размотать. Я молода не втерпіла, взяла платтє розвертіла. Як би ми схотіли, ми б її (покриту молоду) розвертіли.
Роскочувати, -чую, -єш, сов. в. роскоти́ти, -чу, -тиш, гл. Раскатывать, раскатить.
Сліпати, -па́ю, -єш, гл. Плохо видѣть съ трудомъ разбирать; дѣлать что съ трудомъ видя, силясь разглядѣть (вслѣдствіе темноты, плохого зрѣнія). Завтра по видному й поїхали б, а тепер чого сліпати? Сліпає старий у книжку. Сліпає було Якимко по часловці. — очима. Щурить глазами отъ близорукости. Виглянув Пшепшінський з дверей, сліпаючи очима.
Титарів, -рева, -ве Принадлежащій церковному старостѣ. Хата титарева.
