Богонько, -ка, м. Ум. отъ біг, бог.
Вислий, -а, -е. Висячій. ви́сла колодка. Висячій замокъ.
Далиня́, -ні́, ж. = Далечини.
Здоби́чний, -а, -е. 1) Доставшійся въ добычу. Ви здобичні гроші пропиваєте. 2) Хищническій. Скликать мусите ви все козацтво, нехай воно здобичню путь покине.
Какарішник, -ка, м. Пѣтухъ, постоянно поющій. Казка про півня какарішника.
Повішати, -шаю, -єш, гл.
1) Повѣшать, развѣсить. Повішала хустки на горищі.
2) Повѣсить. Взяли того попа, присудили повішати. Так їх (козаків) і повішали.
Пожарка, -ки, ж. Пожарная машина.
Порошний, -а́, -е́ Пыльный.
Почитати, -та́ю, -єш, гл. Почитать.
Хамулуватий, -а, -е. Неповоротливый, неуклюжій. Чоловік хамулуватий. Кінь і добрий, та якийсь хамулуватий.