Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

друженька

Дру́женька, дру́жечка, -ки, ж. Ум. отъ дружка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 448.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРУЖЕНЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРУЖЕНЬКА"
Воспитати, -таю, -єш, гл. Пропитать, прокормить. Ой як же мені не літати? Маю діток — нічим воспитати. Н. п.
Ґалда, -ди, ж. Взятка. Полт. Рк. Номиса.
Мазі́льниця, -ці, ж. Мазальниця.
Окрім нар. Кромѣ, исключая. Не маємо царя іного, окрім кесаря їдного. Чуб. III. 21. Инчого, окрім тебе, любити не буду. Чуб. V. 388.
Понадряпувати, -пую, -єш, гл. Нацарапать (во множествѣ).
Поперелітати, -та́ємо, -єте, гл. Перелетѣть (о многихъ).
Примічати, -ча́ю, -єш, сов. в. примітити, -мічу, -тиш, гл. Примѣчать, примѣтить. По чім мене, мила, примічаєш? — Потім, милий, тебе примічаю: рано встаєш, коня наповаєш. Мет. 282.
Рамінь, -меню, м. = ремінь.
Ухач, -ча, м. = ухань. Шейк.
Швайкуватий, -а, -е. = швайковитий.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРУЖЕНЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.