Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дружити

Дружи́ти, -жу́, -жиш, гл. 1) Дружить. З москалем дружи, а камінь за пазухою держи. Ном. № 819. 2) Поступать по дружески. Другу дружи, а другого не гніви. Ном. № 9531. 3) Женить или отдавать замужъ. Мил. 218. Тому сина женити.... тому дочку дружити. О. 1861. XI. Св. 30. 4)собі. Брать въ жены. В тебе сини в царя служать, царівочку собі дружать, в царя дочку заручили та й додому пригостили. Гол. IV. 551. Ум. дружи́тоньки. Мої любі вечерниченьки! Вже ж бо мі на вас не ходитоньки, з панянками не дружитоньки. О. 1862. IV. 4.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 448.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРУЖИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРУЖИТИ"
Бжоляникувати, -ку́ю, -єш, гл. = пасішникувати. Волч. у. (Лободовск.).
Бистрина, -ни и бистриня, -ні, ж. Быстрина, быстрое, стремительное теченіе воды. Люблять прать на самій бистрині. К. (ЗОЮР. II. 205). Один з плотів, збившись з бистрини, трапив між каміння. Стор. II. 122.
Бритвати, -ваю, -єш, гл. = брити = голити. Вх. Зн. 4.
Заведія, -дії, м. Обманщикъ? Гол. II. 508.
Захе́катися, -каюся, -єшся, гл. = захакатися.
Печерній, -я, -є. Пещерный. Темнота печерня. К. МБ. XII. 262.
Порозшукувати, -кую, -єш, гл. Разыскать (во множествѣ).
Розсохатий, -а, -е. 1) = розсохуватий. Розсохатий явір. Млак. 49. 2) О волахъ: съ развѣсистыми рогами.
Рушничок, -чка, м. Ум. отъ рушник.
Хвіятися, хвіюся, -єшся, гл. Колебаться, качаться. Корабель хвіється.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРУЖИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.