Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дрючище

Дрючи́ще, -ща, с. ув. отъ дрюк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 450.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРЮЧИЩЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРЮЧИЩЕ"
Габелок, -лка, м. 1) Кожа молодой скотины. Вас. 158, 157. 2) Кожа съ шеи лошади или быка. Мнж. 178.
Дев'ятна́дцять, -тьо́х, чис. Девятнадцать.
Нако́вчити, -чу, -чиш, гл. Наговорить много безъ толку. Пані й почала: й обікрала її стара, і всі хотіли її душі — такого вже наковчила! МВ. (О. 1862. III. 70).  
Наполоска́тися, -лощу́ся, -щешся, гл. Вдоволь наполоскаться.
Неохайний, -а, -е. Неопрятный.
Подавитися, -влю́ся, -вишся, гл. Подавиться. Коли ти не подавився своїм словом, то я не подавлюсь тим хлібом, що од щирого серця хотів з тобою поділитись. Стор. II. 20.
Позадниця, -ці, ж. Задняя половина запаски. Аф. 428. Cм. задниця.
Угукати, -каю, -єш, гл. Говорить: угу.
Удяганка, -ки, ж. = удягало. Рк. Левиц.
Хвоїти, хвою, -їш, гл. Бить дозою. Як почне її хвоїть, примовляючи: було не савити, не варварити. Ном. № 4007.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРЮЧИЩЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.