Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дружонько

Дру́жонько, -ка, м. Ум. отъ дружко.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 449.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРУЖОНЬКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРУЖОНЬКО"
Відлюдний, -а, -е. Удаленный отъ людей.
Відпитати Cм. відпитувати.
Довбе́ха, -хи, довбе́шка, -ки, ж. 1) Колотушка. Чуб. ІІІ. 13. Вас. 175. Пристань, пристань до вербунки, будеш їсти з маслом булки; будеш їсти, будеш пити, довбешкою воші бити. Ном. № 12511. 2) Тупица, тупая голова.
Зляшити, -шу, -шиш, гл. Ополячить.
Мня́тка, -ки, ж. Ум. отъ м'я́та.
Насміти, -смію, -єш, гл. Осмѣлиться, посмѣть. Оце прийду з роботи пізно, дак і світла не засвітять і не озвуться. А жінка не насміє. Г. Барв. 321.
Паруб'ячий, -а, -е. = парубочий.
Рокитина, -ни, ж. = рокита. Желех.
Царівночка, -ки, ж. Ум. отъ царівна. АД. 145.
Чинянка, -ки, ж. Бомба, начиненная порохомъ. Черном.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРУЖОНЬКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.