Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дробити

Дроби́ти, -блю́, -биш, гл. Рѣзать на мелкіе куски. А мій милий тісто дробить, а я рада, що й то робить. Грин. ІІІ. 314. 2) = дріботіти 2. Шух. І. 80.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 446.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРОБИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРОБИТИ"
Баранник, -ка, м. Пастухъ барановъ. О. 1862. V. Кух. 36.
Бояринувати, -ную, -єш, гл. Быть шаферомъ.
Вицупити, -плю, -пиш, гл. Вытащить. Инколи вицупить риби і на дві цілих мажі. Рудч. Ск. II. 172.
Звіри́нець, -нця, м. Звѣринецъ. Добув іще всяких звірів: зайця, ведмедя й лиса — цілий звіринець у себе завів. Рудч. Ск. II. 68.
Наколядува́ти, -ду́ю, -єш, гл. 1) Спѣть много колядо́к. 2) Заработать колядуванням.
Напречу́до нар. = напрочуд.
Наслинити Cм. наслинювати.
Пасина, -ни, ж. Плохой поясъ. Вх. Зн. 47.
Побезглуздіти, -дію, -єш, гл. Подурѣть, обезумѣть (о многихъ).
Ремезонько, -ка, ремезочок, -чка, м. Ум. отъ ремез.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРОБИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.