Витискати, -каю, -єш, сов. в. витиснути, -сну, -неш, гл.
1) Выдавливать, выдавить. Витисни сік.
2) Вытѣснять, вытѣснить. Витискати козаків з маєтностей.
Груши́ця, -ці, ж. = Груша. Грушице моя, чом же ти не зеленая? Ум. Груши́чка.
Крутілка, -ки, ж. Родъ зимней карусели на льду.
Льо́ля, -лі, ж. дѣтск. Рубашка. Хоч у одній льолі, аби до любови. Як буде доля, то буде й льоля. посл. ум. льо́лька, льо́лечка.
Опал, -лу, м. 1) Отопленіе, топливо, дрова. Там йому дають кімнату геть зовсім з опалом, з світлом. 2) Вспыльчивость, горячность. З Опалу. Сгоряча. Як загорілась хата, я вбіг та з опалу не знаю, за що хвататися. З опалу не. побачив, хто там був. Cм. з-опалу.
Подряпати, -паю, -єш, гл. Поцарапать. А він у кущах ноги покалічив, тім подряпане.
Прорізникувати, -ку́ю, -єш, гл. Пробыть мясникомъ.
Розсоха, -хи, ж. 1) Чаще во мн. ч. розсо́хи. Развилка, развилина, мѣсто, гдѣ что-либо раздвояется, напр. бревно съ вилообразнымъ концемъ, мѣсто, гдѣ расходятся ноги, распутье и пр. 2) мн. Деревянные вилы для навоза. Ум. розсішка.
Сестриця, -ці, ж. Ум. отъ сестра.
Упроситися, -шу́ся, -сишся, гл. Испросить разрѣшеніе войти. Упросились злидні на три дні, та чорт їх і довіку викишкає. Упросивсь до тих людей на ніч.
