Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дровник

Дровни́к, -ка, м. Дровянной сарай.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 446.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРОВНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРОВНИК"
Варт, вартий, -а, -е. Стоющій; стоить. Не варт і річі. Ном. № 6551. Не варт і печеної цибулі. Ном. № 7605. Пусти його, не варт він того. Шевч. 319. Рублів з п'ять варт. Грин. II. 60.
Верхове, -вого, с. Подымная подать, взимаемая отъ трубъ. Кремен. у.
Жоло́бчастий, -а, -е. Желобчатый, въ видѣ желобка. Жолобчасте долото.
Зби́тниця, -ці, ж. ? Збитниця б тебе побила! Грин. II. 166.
Кольокатор, -ра ? м. Після смерти кольокатора зосталось шість хлопців і одна дочка, обійстя і трохи землі і одним оден підданий. Ном. № 1174.
Притужити 2, -жу, -жиш, гл. Укрѣпить жердями соломенную крышу или возъ со снопами.
Спорзний, -а, -е. Грязный, порочный, сластолюбивый! Вх. Лем. 66.
Умисел, слу, м. Мысль. Став лях бутурлак дорогії напитки пити-підпивати, стали умисли козацьку голову клюшника розбивати. АД. І. 212.  
Хрипка, -ки, ж. = хрипавка. Вх. Зн. 77.
Шляхта, -ти, ж. Шляхта, дворянское сословіе въ Польшѣ. Було шляхта знай чваниться, день і ніч гуляє, та королем коверзує. Шевч. 130. Ум. шляхтонька, шляхточка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРОВНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.