Гони́тель, -ля, м. 1) Гонитель. От з того часу і став на неї гонителем. Один Грицько, другий Андрій, на віру гонитель. 2) Гоняющійся за чѣмъ, любитель чего. Наші родителі за тим не гонителі. 3) Сгонщикъ людей на работу, на сходъ. 4) Надсмотрщикъ за работами въ полѣ. 5) Вѣтрогонъ, шалунъ, непосѣда, сорви-голова. За цими гонителями і хати не натопиш.
Зайвина́, -ни́, ж. 1) Излишекъ, избытокъ. Слава Богу, що хліба є у зайвину. Нема ладу ні раз! казав же ж їй: не напікай паляниць у зайвину. За батька багато було зайвини, а це вже звівся з худоби. 2) Запасъ. А він тії гроші сховав на зайвину в кишеню. Се в вас про зайвину. Ум. за́йвинка. Тому добре жить, у кого є з зайвинки, та трохи свого приробить.
Збавля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. зба́витися, -влюся, -вишся, гл. Уменьшаться, уменьшиться, убавляться, убавиться. Нещасливість світа — збавилося літа, прийшла зіма, то й хліба нема.
Каптанчик, -ка, м. Ум. отъ каптан.
Кургон, -на, м. Особаго устройства большая телѣга у нѣмецкихъ колонистовъ, фура. Минули деякі німці на курганах.
Лаянка, -ки, ж. Брань.
Навдьо́ри нар. = навдери. Бач, — добра: матір покинула, а сама навдьори.
Скімлити, -лю, -лиш, гл. Стонать, пищать, хныкать, визжать. А чого там він скімлить, чи не бє котрий! «Зачинили собаку в клуні, тепер як скімлить.
Шпент, -ту, м. Въ выраженіи: до шпенту. До тла. Хата до шпенту згоріла.
Щипак, -ка, м. 1) Болѣзненный наростъ (напр. сифилитическій) во рту. 2) Насѣк. уховертка, Forficula auricularia. 3) Насѣк. жужелица, Carabus. Ум. щипачок.
