Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дровітник

Дрові́тник, -ка, м. Дровникъ. Радодомысл. у. (Рк. Левиц.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 446.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРОВІТНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРОВІТНИК"
Ґосподи́ня, -ні, ж. = Господиня. Желех.
Да́лека Употребляется какъ существ., но безъ имен. пад. Не боїться ніякого далека. Забачив Бог і з далека, та ще з далекого далека.
Дуросві́тщина, -ни, ж. 1) = дуросвітство. К. ПС. 30. 2) соб. Обманщики, шарлатаны. Хотів би правду людям говорити, — ведмедем дуросвітщина реве. К. Дз. 196.
Заруча́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. заручи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Обручать, обручить. А вже ж твою дівчиноньку заручили люде. Чуб. V. 111. 2) Только сов. в. Наставить руки? Примѣръ Cм. при словѣ заножити.
Круль, -ля, м. Король. (Заимствовано изъ польск. языка).
Курвій 2, -вія, м. = курваль. Желех.
Ленни́й, -а́, -е́ = лянний. Розточено ленний обрус на столі. Чуб. Розстелено ленні скатерті по столу. Мет. 152.
Обихвіст, -хвоста, м. Жуликъ? прохвостъ? Там такий обихвіст, такий брехун. Кіевск. у.
Порплі, -лів, м. мн. = порплиця 2. Вх. Зн. 53.
Розсукувати, -кую, -єш, сов. в. розсука́ти, -ка́ю, -єш, гл. Разсучивать, разсучить, раскручивать, раскрутить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРОВІТНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.