Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дровітня

Дрові́тня, -ні, ж. = дрівітня. Пішов дрова рубати, на дровітню ліг спати. Н. п. Як тріски літають-скачуть з під сокири на дровітні, розсипають лихі люде наші кості беззащитні. К. Псал. 315.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 446.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРОВІТНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРОВІТНЯ"
Байдужний, -а, -е. = байдужий. К. Кр. 17. Г. Барв. 20.
Бреус, -са, м. Человѣкъ большого роста и неуклюжій, неповоротливый. Чуб. VII. 575.
Видушити Cм. видушувати.
Восьмий, -а, -е. Восьмой. Сім миль мосту, а на восьмій стоїть явор на ввесь світ славен. Ном., стр. 291, № 14.
Ерле́ць, -ця, м. Клеймо на ухѣ скотины: вырѣзка въ ухѣ въ виде прямого угла. Екатер. у. ( Залюбовск.). Черк. у. То-же въ видѣ остраго угла. Мнж. 182.
Любасо́к, -ска́, м. Ум. отъ люба́с.
Ме́жінь, -ні, ж. Средина лѣта, лѣто. Добич (у рибалок): весняна — до Тройці, межена — до Покрови, просол — до заговін, або до Миколая... Настояща добич — то межінь. Сказано — літо: на все хороше: чи хліб упорать, чи в рибальстві зарибалить. Азовск. побереж. Залюбовск. Въ Хорольск. у.
Пущальний, -а, -е. Мясопустный.
Розіспаний, -а, -е. Разоспавшійся. Н. Вол. у.
Сучити, -чу́, -чиш, гл. = сукати. Кроять рушники із китаєчки, сунуть торочки з чорного шовку. Чуб. Сучи, моя мати, восковую свічу. Чуб. У, 325.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРОВІТНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.