Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дровітня

Дрові́тня, -ні, ж. = дрівітня. Пішов дрова рубати, на дровітню ліг спати. Н. п. Як тріски літають-скачуть з під сокири на дровітні, розсипають лихі люде наші кості беззащитні. К. Псал. 315.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 446.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРОВІТНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРОВІТНЯ"
Відниха, -хи, ж. Відник. Лебед. у. Вх. Пч. II. 6. О. 1862. II. 62.
Грудо́к, -дка́, м. Ум. отъ груд.
Дрібногля́д, -ду, м. Микроскопъ. Микроскоп по нашому можна назвати дрібногляд. Ком. II. 88.
Друзя́ка, -ки, м. Другъ, пріятель, услужливый. Що, як би таких друзяк приплыло хоч дві чайки до Кермана, як я пропадав там у неволі? К. ЧР. 7. Є ви товариші, друзяки? Собаки, а не товариші. Мир. ХРВ. 276 Парень молодий, друзяка, роботящий, смирний, не п'ющий і вже ні з ким не залається. Кв. І. 167.
Набелькота́ти, -чу́, -чеш, гл. 1) Набормотать, наговорить невнятно. 2) Наболтать, наговорить много.
Напе́вно нар. Навѣрное.
Повисипати, -па́ю, -єш, гл. Высыпать (во множествѣ). Повикидай скарби свої на смітник і золото повисипай у воду. К. Іов. 50.
Приховати, -ся. Cм. приховувати, -ся.
Родонути, -ну, -неш, гл. Сильно уродить. Така думка: от де родоне жито! Земля як галка чорна, а рано виорано.... аж ні: посуха, і жито заміркувате. Волч. у.
Умерти Cм. умірати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРОВІТНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.