Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дровітня

Дрові́тня, -ні, ж. = дрівітня. Пішов дрова рубати, на дровітню ліг спати. Н. п. Як тріски літають-скачуть з під сокири на дровітні, розсипають лихі люде наші кості беззащитні. К. Псал. 315.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 446.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРОВІТНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРОВІТНЯ"
Вірне нар. = вірно.
Голубісінький, -а, -е. Совершенно голубой. Аф. 363.
Жа́тка, -ки, ж. Жатвенная машина. О. 1861. IX. 178.
Зрухнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. = зрушитися. З місця й не зрухнеться. Грин. II. 310.
Лагоминець, -нця, м. Лакомка, сластолюбець. Cм. лигоми́нець.
Лінува́ння, -ня, с. Лѣность.
Нерівень, -вня, м. Неравный. Вельможная пані нерівня кохала. Чуб. V. 1068.
Туйкати, -каю, -єш, гл. Кричать туй-туй, науськивать.
Уленути, -ну, -неш, гл. = улетіти. Одчини мені оконечко, до я й улену. Чуб.
Шестикутник, -ка, м. Шестиугольникъ. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРОВІТНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.