Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дрючок

Дрючо́к, -чка́, м. Ум. отъ дрюк. Там тебе ждуть — з двома дрючками за дверима на порозі. Ном. № 14263. дрюч́ок вагов́ий. Рычагъ, которымъ, опирая его на «важницю», подымаютъ тяжело нагруженный возъ. Чуб. VII. 404.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 450.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРЮЧОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРЮЧОК"
Викрадатися, -даюся, -єшся, сов. в. викрастися, -дуся, -дешся, гл. Украдкой выходить, выйти, уходить, уйти. До божого дому стала ще частіше ходити, викрадаючись од дітей. Г. Барв. 370.
Відвохлий, -а, -е. Отсырѣлый.
Глобити, -блю, -биш, гл. 1) Укрѣплять клиньями валъ въ мельницѣ. Валков. у. 2) Конопатить. Аф. 360. 3) = глобувати? Лихорадка на вопросъ: «Чого ж ти йдеш?» отвѣчаетъ: «Сіпать і кидать, і трясти, і пекти, і знобить, і глобить, і кров пить, і кість ломить. Мил. М. 64.
Клапати, -паю, -єш, гл. Болтать. Желех.
Кумонька, кумочка, -ки, ж. Ум. отъ кума.
Куці-баба. Cм. ваба. Сим. 192. Мил. 52.
Парубота, -ти, ж. соб. Парни. Чортова парубота норовистая. Грин. III. 656.
Порняла, -ли, ж. Трава, растущая на погірник'ѣ. Шух. І. 215.
Русалка, -ки, ж. Русалка. Чуб. І. 207. Сиділа русалка на білій березі, просила русалка в жіночок намітки. Чуб. III. 187. Ум. русалонька, русалочка. Кругом дуба русалоньки мовчки дожидали, взяли її сердешную та, й залоскотали. Шевч. 30.
Тупішати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться тупѣе.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРЮЧОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.