Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дрючок

Дрючо́к, -чка́, м. Ум. отъ дрюк. Там тебе ждуть — з двома дрючками за дверима на порозі. Ном. № 14263. дрюч́ок вагов́ий. Рычагъ, которымъ, опирая его на «важницю», подымаютъ тяжело нагруженный возъ. Чуб. VII. 404.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 450.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРЮЧОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРЮЧОК"
Безкарність, -ности, ж. Безнаказанность. Желех.
Бортуля, -лі, ж. Глупая женщина. Вх. Лем. 394.
Варіянт, -ту, м. Варіантъ. О. 1862. І. 49.
Крутенький, -а, -е., Ум. отъ крутий.
Ма́рність, -ности, ж. 1) Суета, тщета, суетность. 2) Ничтожность, пустота.
Навину́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Навернуться, подвернуться, случайно встрѣтиться.
На́гніт, -ту, м. Натискъ, давленіе. Желех.
Повільність, -ности, ж. Медленность, умѣренность въ движеніяхъ. Чуб. I. 283.
Продерти, -ся. Cм. продирати, -ся.
Чередникувати, -ку́ю, -єш, гл. Быть пастухомъ стада рогатаго скота.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРЮЧОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.