Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дрючок

Дрючо́к, -чка́, м. Ум. отъ дрюк. Там тебе ждуть — з двома дрючками за дверима на порозі. Ном. № 14263. дрюч́ок вагов́ий. Рычагъ, которымъ, опирая его на «важницю», подымаютъ тяжело нагруженный возъ. Чуб. VII. 404.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 450.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРЮЧОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРЮЧОК"
Запуха́ти, -ха́ю, -єш, сов. в. запу́хти, -хну, -неш, гл. Запухать, запухнуть.
Здима́тися I, -ма́юся, -єшся, сов. в. здиня́тися, здиму́ся, -мешся, гл. = здійматися, здійнятися.
Кравець, -вця́, м. Портной. Кидають шевці, кравці і ковалі свою роботу. К. ЧР. 12. Вражі кравці не вгодили і каптана вкоротили. Мет. Ум. кравчик. Первий городок — усе кравчики, другий городок — усе ткачики, третій городок — усе шевчики. Чуб. III. 387.
Протавати, -таю, -єш, сов. в. протанути, -ну, -неш, гл. Протаивать, протаять. То там, то тут протає. Н. Вол. у.
Протиснутися, -нуся, -нешся, гл. Протиснуться. Мнж. 190. Трудно було протиснутись, так було багато народа. Левиц. Пов. 24.
Розбійник, -ка, м. Разбойникъ. Хотів у розбійника та ще й кий однять. Ном. № 4794. Ум. розбійничок, розбійниче́нько. Чуб. V. 738.
Санувати, -ну́ю, -єш, гл. = шанувати. Гол. IV. 490.
Струччя, -чя, с. соб. отъ струк.
Унученька, -ки, ж. Ум. отъ унука.
Утушковуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. утушкуватися, -куюся, -єшся, гл. Кутаться, закутываться, закутаться. Наділа корсет, кожушину й свиту: і на щоб так утушковуватись. Харьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРЮЧОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.