Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дрючок

Дрючо́к, -чка́, м. Ум. отъ дрюк. Там тебе ждуть — з двома дрючками за дверима на порозі. Ном. № 14263. дрюч́ок вагов́ий. Рычагъ, которымъ, опирая его на «важницю», подымаютъ тяжело нагруженный возъ. Чуб. VII. 404.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 450.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРЮЧОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРЮЧОК"
Голокірка, -ки, ж. Безостая пшеница. Канев. у.
Живи́на, -ни́, ж. Животное, животина. Вх. Лем. 413. Зосталам ся нещаслива, як живина в полю. Гол. І. 297.
Заверті́ти, -ся. Cм. заві́рчувати, -ся.
Копання, -ня, с. Копаніе.
Ладом Cм. лад.
Невправка, -ки, ж. Невозможно справиться съ чѣмъ.
Паняйлочка, -ки, ж. Прутъ для поганянія лошади. Треба побігти у ліс паняйлочку виломити. Волч. у. (Лобод.).
Скіпщик, -ка, м. Платящій за нанятое поле частью урожая. Харьк. г. Лохв. у.
Урачити, -чу, -чиш, гл. Шутливое слово: ущипнуть (о ракѣ). Бодай тебе курка вбрикнула, або добре рак урачив. Ном. № 3249.
Шкереберть нар. Вверхъ ногами, вверхъ дномъ. Полетів шкереберть. Черк. у. Усе піде шкереберть. Шевч. 283. Сказавши, столик ізвалило, шкереберть к чорту все пішло. Котл. Ен. V. 30.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРЮЧОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.