Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дручяга

Дручя́га, -ги, ж. Ув. отъ II. друк.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 450.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРУЧЯГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРУЧЯГА"
Кінчатий, -а, -е. Остроконечный. Кінчатий ніж.
Кручати, -чу́, -чи́ш, гл. Хрюкать. Вх. Лем. 428.
Побути, -буду, -деш, гл. Побыть. Ото побув півроку та задумав жениться. Рудч. Ск. Трохи побув у лісі та й раненько вернувся. Рудч.
Прорішка, -ки, ж. Родъ шапки. Шапки були прорішки, а тепер усе кучми. Борз. у.
Пуплишок, -шка, м. = пуп'яшок 1. Вх. Пч. І. 15.
Санчища, -чи́щ, ж. мн. Большія сани. Бантромій везе гній на старих санчищах. Фр. Пр. 22.
Сутки 1, -ток, ж. мн. Сутки. День і ніч — сутки пріч. Ном. № 10919.
Увірчувати, -чую, -єш, гл. = увертати 1. Шейк.
Умерлий, -а, -е. Умершій. Поможе, як умерлому кадило. Ном. № 5668. Горить, як за умерлого душу. Ном. № 14046.
Фарбування, -ня, с. Окрашиваніе, крашеніе. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРУЧЯГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.