Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дручяга

Дручя́га, -ги, ж. Ув. отъ II. друк.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 450.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРУЧЯГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРУЧЯГА"
Восьмерня, -ні, ж. Доска, получаемая при распилкѣ древесваго ствола на восемь частей. Сумск. у.
Занапасти́ти Cм. занапащати.
Засоло́джувати, -джую, -єш, сов. в. засолоди́ти, -джу́, -диш, гл. Подслащивать, подсластить.
Оплава, -ви, ж. Облава. Мнж. 187.
Поливайчик, -ка, м. Эпитетъ дождя: поливающій. Ой дощику поливайчику, поливай, поливай! Чуб. III. 166.
Поналуплювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и налупити, но во множествѣ.
Пошамотіти, -чу́, -ти́ш, гл. Пошелестѣть, пошуршать.
Смаглій, -лія, м. = мургій. КС. 1898. VII. 42.
Тридцятий, -а, -е. числ. Тридцатый.
Черевичник, -ка, м. 1) Башмачникъ. 2) Раст. Nepeta nuda L. ЗЮЗО. І. 177.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРУЧЯГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.