Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дрючина

Дрючи́на, -ни, ж. Дубина. Ой хапайте, браття, хто кий, хто дрючину на вельможну спину! Вирятуймо, браття, з тяжкої неволі свою рідну Україну. К. Досв. 175. Добра каша: крупина за крупиною гониться з дрючиною. Ном. № 12321.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 450.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРЮЧИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРЮЧИНА"
Блажчий, -а, -е. Сравн. ст. отъ благий. Кость блажчий за Григора. Камен. у.
Гу́бці, -бець, ж. мн. Губки. Мандзейко, душейко, дай же ми губці. Гол. II. 484.
Кажнесенький, -а, -е., Ум. отъ ка́жний.
Орда, -ди, ж. 1) Орда. Піди, сину, геть од мене, нехай тебе орда візьме. Чуб. V. 890. 2) Перен.: толпа. Помішників у його ціла орда. О. 1862. V. 72. Ордою — толпой. За молодою козаки ордою. Шевч.
Поденниця, -ці, ж. Поденщица. Черниг. у. Ум. поде́нничка.
Позлота, -ти, ж. = позолота.
Попересікати, -ка́ю, -єш, гл. Разсѣчь (на части).
Посиляти, -ляю, -єш, гл. Нанизывать. На ремінь ясні кільця посиляють. Млак. 8.
Смілість, -лости, ж. Смѣлость. Сей мені хміль не буде заважати, а буде моєму серцю смілости додавати. Макс.
Хвершальський, -а, -е. Фельдшерскій. Харьк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРЮЧИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.