Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дружитися

Дружи́тися, -жу́ся, -жишся, гл. 1) = дружити 1. Слабий з дужим не борись, голий з багатим не дружись. Ном. № 1417. 2) Жениться. Не хтів а ні дружитись, а ні дома жити — чумакував. МВ. І. 65.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 448.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРУЖИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРУЖИТИСЯ"
Головистий, -а, -е = головатий 2. Щоб моя капусточка була із кореня коренистая, а із листу головистая. Ном. № 261.
Дряготі́ти, -гочу́, -ти́ш, гл. Дрожать. Як біжить хто конем по греблі, то аж дряготить гребля вся. Волч. у. Cм. дрягтіти.
Загу́біль, -лі, ж. = загуба. Драг. 191.
Згу́ста нар. Въ выраж. Зчаста-згуста. Часто. Вх. Зн. 22.
Насолоджувати, -джую, -єш, сов. в. насолоди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Наслащивать, насластить.
Недбаха, -хи, об. = недбайлиця. Була собі непряха й недбаха, да що матка дала, поносила усе чисто і придбать нічого не придбала. Рудч. Ск. І. 176. Бідою й голодом недбах вона карає. К. Дз. 150.
Обийстя, -тя, с. Усадьба. Подивився він у своїм обийстю, — аж у нього все жито в засіках. Рудч. Ск. І. 81.
Переконання, -ня, с. Убѣжденіе.
Поцвірінькати, -каю, -єш, гл. Почирикать.
Рьоб, -ба, м. Игра = хрещик. Мил. 55.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРУЖИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.