Грабе́льний, -а, -е. 1) Относящійся къ граблямъ. 2) Грабе́льний све́рдел. Буравь для дѣланія граблей.
Достава́тися, -стаю́ся, -є́шся, сов. в. доста́тися, -та́нуся, -нешся, гл. = діставатися. 1) Пішла душа по руках, та й чортові досталась. Не попущу тебе, мила, иншому достаться. 2) Стоїть над морем: ніяк на острів не достанеться. Як достанусь у столицю, то я вас нагороджу.
Дочека́тися, -ка́юся, -єшся, гл. Дождаться. Так тяжко добра дочекатися, як з каміня. Коли то того дочекається.
Завдя́чений, -а, -е. Благодарный. Завдячений постові, що він квітками душі своєї уквітчав його щастя,... просив його до себе.
Капровокий, -а, -е. = каправий.
Котець, -тця́, м.
1) Камышевая загородь въ видѣ почти сомкнутаго круга, стоящая въ водѣ для ловли рыбы. Пішли на озеро, — там наші кітці стояли, на рибу поставили.
2) Родъ пасхальной игры, состоящей въ катаніи яицъ. Cм. котючка.
Намену́ти, -ну́, -не́ш, гл. Намекнуть, напомнить; вспомнить. Далі вже й наменути на сю річ боявся, — мов не бачить нічого, не чує. Намене на те, що не йди за його, — унучечка у гнів та у плач.
Непослух, -ху, м. Ослушаніе, непослушность.
Призабути, -буду, -деш, гл. Нѣсколько забыть. Призабув своє рідне слово. Тим часом мене тут призабули.
Трухання, -ня, с. Ѣзда рысцой.
