Дої́сти Cм. Доїдати.
Жени́ти, -ню́, -ниш, гл. Женить. Женить би вас, щоб не брикали. Ой стара нене, чом не жениш мене? На що тебе, сину, молодим женити?
Листико́вий, -а, -е. Изъ листьевъ. Їхав козак морковий, коник бураковий, а шепочка з лопуха, кунтуш листиковий.
Мло́їти, -їть, гл. безл. Тошнить. Млоїть мене та й млоїть.
Побабувати, -бу́ю, -єш, гл. Позаниматься акушерствомъ. Коли вдова побабувала, то їй вже не можна ійти заміж.
Поклякнути, -кну, -неш, гл. Склониться, нагнуться. Колос позолотів, набубнявів, покляк. Отті прямії тоски зовсім пустісінькі, ростуть на ші даром; котрі ж поклякнули, то божа благодать: їх гне зерно, вони нас мусять годувать.
Продоїти Cм. продоювати.
Сверб, -бу, м. Зудъ.
Стуга 1, -ги, ж.
1) Плетеная коробка изъ лозы, обмазанная глиной — для сохраненія зерна, муки. Розумна жона, як стуга пшона.
2) Коробка изъ дуба. Виносе стужку з пирогами на місто. Ум. стужка, стужечка. Узяли стужку з калачами.
Сцячка, -ки, ж. Болѣзнь: недержаніе мочи.