Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дружитися

Дружи́тися, -жу́ся, -жишся, гл. 1) = дружити 1. Слабий з дужим не борись, голий з багатим не дружись. Ном. № 1417. 2) Жениться. Не хтів а ні дружитись, а ні дома жити — чумакував. МВ. І. 65.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 448.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРУЖИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРУЖИТИСЯ"
Апти́ка, -ки, ж. Аптека. Желех.
Баймуд, -да, м. Дуракъ, остолопъ, болванъ. Желех.
Глухачка, -ки, ж. = глуханя. Вх. Зн. 11.
Ду́битися, -блюся, -бишся, гл. 1) О penis: быть въ эрекціи. Радом. у. 2) Коробиться.
Замо́чування, -ня, с. Замачиваніе.
Конопельний, -а, -е. Пеньковый. Конопельна нитка. Ком. II.
Кутатство, -ва, с. Хозяйство? Собственный домъ? Не будуть тебе при старості літ чужі діти у плечі торкати, будеш ти у своїм кутатстві хліба й соли вживати. КС. 1882. XII. 498.
Площити, -щу, -щиш, гл. Болтать, разсказывать. Я чув, що він площив, що він украв моїх коней. Верхнеднѣпр. у. (Залюб.).
Поперемовляти, -ля́ю, -єш, гл. То-же, что и перемовити, но во множествѣ.
Упереджати, -джаю, -єш, сов. в. упередити, -джу, -диш, гл. 1) Опережать, опередить, обогнать. Пустився він так скоро, що й упередив передніх. Чуб. II. 18. 2) Предупреждать, предупредить. Подол.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРУЖИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.