Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дрохва

Дрохва́, -ви́, ж. Драхва. Грин. II. 158, 157. О. 1861, XI. 100. Зосталась цариця серед степу одним одна. Однак не покида її Господь: підійде до неї дика коза, от вона подоїть молочка та й нап'ється; поналітають до неї дрохви, хохітва і нанесуть яєчок. Стор. І. 74. По кущах між дерезою ходять дрохви табунами. Щог. В. 53.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 447.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРОХВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРОХВА"
Вербовий, -а, -е. Ивовый. Козячий кожух, вербові дрова, — біда ютова. Ном. № 8110.
Висукувати, -кую, -єш, сов. в. висукати, -каю, -єш, гл. Высучивать, высучить. Пріська сидить на днищі, висукує та виводе нитку за ниткою. Мир. Пов. I. 134.
Ґаля́ра, -ри, ж. То же, что и галяра 2. Вх. Уг. 25. Cм. Ґалера.
Змаліти, -лію, -єш, гл. Сдѣлаться меньше, уменьшиться. Желех.
Одн.. Cм. отъ віднаджувати до відняти.
Покотом нар. Вповалку. Троянці покотом лежали і на дозвіллі добре спали. Котл. Ен. III. 75. В гаю все покотом лежало. Шевч. 334.
Посопти, -плю́, -пе́ш, гл. Посопѣть.
Удовбувати, -бую, -єш, сов. в. удовба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Вдалбливать, вдолбить.
Управитель, -ля, м. Управляющій. Дармо тоді гукав управитель, щоб на панщину йшли. МВ. (О. 1862. І. 102). А пан з костьолу їхав, чи управитель, а не пан. Шевч. 514.
Устонька, -ньок, усточка(ки), -чок, с. мн. Ум. отъ уста.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРОХВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.