Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дрохва

Дрохва́, -ви́, ж. Драхва. Грин. II. 158, 157. О. 1861, XI. 100. Зосталась цариця серед степу одним одна. Однак не покида її Господь: підійде до неї дика коза, от вона подоїть молочка та й нап'ється; поналітають до неї дрохви, хохітва і нанесуть яєчок. Стор. І. 74. По кущах між дерезою ходять дрохви табунами. Щог. В. 53.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 447.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРОХВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРОХВА"
Відбавити, -ся. Cм. відбавляти, -ся.
Зара́но нар. Слишкомъ рано. Жінка його уданенька вмерла зарано. Г. Барв. 509.
Звідко́ли нар. Съ какихъ поръ. Желех.
Кановця, -ці, ж. = коно(і)вка. Ганчя ся дознала, кановцу порвала, коновцу порвала, на воду біжала. Гол. II. 711.
Остити Cм. остивати.
Праушник, -ка, м. Буравчикъ для просверливанія того отверстія въ курительной трубкѣ, въ которое вкладывается чубукъ. Вас. 149.
Чолак, -ка, м. У кожевниковъ: кожа со лба животнаго. МУЕ. І. 69.
Чудовий, -а, -е. Чудный. Чудове лице. Левиц. І. 77.
Чустря, -рі, ж. ? Біга, як Синякова чустря. Ном. № 6674.
Шкіряний, -а, -е. = шкуратяний. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРОХВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.