Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дрохва

Дрохва́, -ви́, ж. Драхва. Грин. II. 158, 157. О. 1861, XI. 100. Зосталась цариця серед степу одним одна. Однак не покида її Господь: підійде до неї дика коза, от вона подоїть молочка та й нап'ється; поналітають до неї дрохви, хохітва і нанесуть яєчок. Стор. І. 74. По кущах між дерезою ходять дрохви табунами. Щог. В. 53.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 447.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРОХВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРОХВА"
Бухня, -ні, ж. Маленькая хата изъ плохого матеріала, съ незаконченной (съ боковой стороны?) крышей. Гн. І. 81. Шух. І. 112.
Городя́нка, -ки, ж. Горожанка. Котл. Н. П. 369. Вона собі городянка, міщанка. Лв. Ум. Городя́ночка. Я з Київа кияночка, а з города городяночка. Мет. 197.
Грю́княва, -ви, ж. Стукотня. Бісова стукнява та грюкнява. Харьк. у.
Де́рво, -ва, с. = Дерево. Вітер дерво хитає. Чуб. V. 946.
Осміляти, -ля́ю, -єш, сов. в. осмі́лити, -лю, -лиш, гл. Ободрять, ободрить, внушать, внушить мужество, смѣлость.
Падло, -ла, с. 1) Падаль. 2) Бранное слово.
Поздоровкатися, -каюся, -єшся, гл. Поздороваться. Васильк. у.
Покрів, -рови, ж. = покрова 1. Покрій моя, Покровонько, покрий мою головоньку. Ном. № 493.
Понамерзатися, -заємося, -єтеся, гл. Намерзнуться (о многихъ). Додре понамерзалися, поки доїхали. Богод. у.
Талій, -лія, м. Раст. Triticum dasyanthum Ledeb. Анн. 362.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРОХВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.