Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дрюк

Дрюк, -ка, м. Толстая падка, дубина. Ном. № 7094. Ой ви хлопці, ви добрі молодці, та беріте дрюки в руки, бийте, бийте, бийте і в'яжіте, на нові вози кладіте. Мет. 453. Кинувсь ляшок до канчука, а козак до дрюка: «оце ж тобі, вражий сину, з душею розлука». Н. п. Ум. дрючо́к, дрюче́чок. Ув. дрючи́ще. Чуб. V. 1124.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 450.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРЮК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРЮК"
Вискочити Cм. вискакувати.
Димник, -ка, м. = Димарь.
Загаласува́ти, су́ю, -єш, гл. Закричать, завопить. Аф.
Заметі́ль, -лі, ж. Мятель. Заметіль замела шляхи. Лев. І. 512.
Кутесик, -ка, м. Треугольникъ съ прямымъ угломъ. Кіев. г. Слов. Д. Эварн. Cм. кутас 2.
Літни́к, -ка́, м. 1) Родъ верхней женской лѣтней одежды изъ легкой матеріи. Гол. Од. 24. 51. 2) Лѣтняя юбка изъ шерстяной матеріи. Чуб. VII. 429. Kolb. I. 45. Сидить баба в літнику. Чуб. III. 164.
Підковувати, -вую, -єш, сов. в. підкувати, -кую́, -єш, гл. Подковывать, подковать. Підкую, Юрку, вороного коника. Мет. 181.
Понаорювати, -рюю, -єш, гл. Вспахать (во множествѣ). Уже на зяб понаорювали. Богод. у.
Цуреля, -лі, ж. = суреля.
Цюрпіль, -лі, ж. = банюра. Вх. Лем. 481.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРЮК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.