Виколювати, -люю, -єш, сов. в. виколоти, -лю, -леш, гл. 1) Выкалывать, выколоть. Темно, хоч око виколи. 2) Колоть, переколоть всѣхъ. Коли б свині роги, то б цілий світ виколола.
Високодумний, -а, -е. Гордый, высокомѣрный.
Драко́н, -на, м. Драконъ. А ті були фараони, кесарі — то погань! Погань лютая, безъ Бога, сказано, — дракони. Дракон огнекрилатий.
Заіскри́ти, -крю́, -ри́ш, гл. Заискриться. Засвітили зорі, замиготіли, заіскрили. Кришталем заіскрила роса по зеленій траві. Очі в неї заіскрили, заграли.
Канапчик, -ка, м. Диванчикъ. Славненький такий канапчик.
Ліни́вий, -а, -е. Лѣнивый. Лінивий двічи ходить, скупий двічи платить. — овес. Не скоро созрѣвающій овесъ. — пироги. Сырники. Ум. ліниве́нький.
Навереща́ти, -щу́, -щи́ш, гл. Накричать, наговорить рѣзкимъ крикливымъ голосомъ. Наверещала повну хату, та все чортзна-що!
Нали́гачка, -ки, ж. = налигач. Зімою, під довгі вечорі, налигачку сплете або оброть. Бере, було, на налигачку хлопця, щоб не втік, і знов тарабанить його до міста.
Переплигувати, -гую, -єш, сов. в. переплигну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Перепрыгивать, перепрыгнуть. Пішли до куріня, переплигуючи через густе огудіння.
Тихо нар.
1) Тихо, негромко.
2) Тихо, медленно. Місяць тихо плавле.
3) Тихо, спокойно. І світ ясний невечірній тихо просіяє. А ні хмариночки, та тихо, та любо, як у раї. Ум. тихенько, тихесенько. Прокинеться, — тихесенько в осоки питає.
