Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дропак

Дропа́к, -ка, м. Родъ танца, трепака. Ой пішла б я на музики.... да вдарила дропака. Н. п. Дропака́ ді́ти. Убѣжать. Чим дуж дав відтіль дропака. Котл. Ен. II. 16.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 446.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРОПАК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРОПАК"
Бабочка, -ки, ж. Ум. отъ баба.
Вепрок, ка? веприка?, м. Ум. отъ вепер. Гн. І. 129.
Гирувати, -ру́ю, -єш, гл. Разсуждать, размышлять, соображать. Лебед. у. Cм. ґерувати.
Закомі́рок, -рку, м. Огороженное мѣсто за амбаромъ. Аф. Также вообще всякій закоулокъ. Всі закоморочки, куточки гуже не первий знаю изд. Котл. Кн. III. 24. Ум. закомі́рочок.
Набоже́нство, -ва, с. Богослуженіе. Любо було в церкві постояти, набоженства послухати. Св. Л. 7. набоже́нство відправляти. Служить обѣдню.
Пліндрувати, -ру́ю, -єш, гл. Грабить, разорять, опустошать. Усіх татар розбивали і пліндрували. Макс. Не день і не два ляхи Україну пліндрували. Макс.
Погоїти, -го́ю, -їш, гл. Залѣчить (во множествѣ). Так попекла руки, що в силу погоїш. Черниг. у.
Пожидовіти, -вію, -єш, гл. Ожидовиться, усвоить себѣ еврейскія замашки и пр. К. (Желех.).
Постель, -лі, ж. Настилка изъ бересты подъ подомъ печи. Радом. у.
Убризькатися, -каюся, -єшся, гл. Обрызгаться.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРОПАК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.